Рівненське гето
| Рівненське гето | |
 | |
| Країна |
 Україна  |
|---|---|
| Адміністративна одиниця |
Рівне |
| Момент часу |
1941 |
| Каталожний код |
ghettos/1016 |
| Дата анонсу |
1941 |
 | |
 Рівненське гето у Вікісховищі | |
50°37′00″ пн. ш. 26°15′00″ сх. д. / 50.6166666667° пн. ш. 26.25° сх. д.
| Голокост |
|---|
 |
Єврейське гетто в місті Рівне було створене нацистами в період окупації України. Перед початком окупації в Рівному проживало до 25 тисяч осіб єврейської національності. У липні-серпні 1941 р. окупантами були вбиті близько 550 євреїв. 6-7 листопада 1941 р. приблизно 17500 євреїв були розстріляні в урочищі Сосонки за шість кілометрів від Рівного. У грудні 1941 р. 5 тисяч євреїв були зібрані у рівненське гетто[1][2][3][4].
Гетто було ліквідоване 13 липня 1942 року.
9 і 12 липня 1941 року зондеркомандою 4-А було розстріляно 240 євреїв (в офіційному німецькому звіті вони були названі "більшовицькими агентами" та "єврейськими функціонерами"). 16 серпня батальйон поліції безпеки провів акцію в Рівному, в ході якої були розстріляні близько 300 євреїв. Кривавий розстріл відбувся 6-7 листопада. Приблизно 17,5 тисяч євреїв[5] були розстріляні в урочищі Сосонки неподалік від Рівного. Євреї були розстріляні підрозділом айнзацкоманди 5 та частинами німецької поліції порядку при залученні місцевої допоміжної поліції.
Решту 5000 євреїв зібрали з сім'ями й помістили у гетто. Гетто було створене у грудні 1941 року в кварталі Воля[6].
13 липня 1942 р. гетто було ліквідоване, євреї та в'язні були вивезені під Костопіль і розстріляні. 2 лютого 1944 року Рівне звільнили від німецьких військ радянські частини 1-го Українського фронту в ході Рівненсько-Луцької операції.
- ↑ Ровенское гетто(англ).
- ↑ Трагічні роки. (Уривок)
- ↑ Yad Vashem — Request Rejected (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 11 січня 2018.
- ↑ Horror of the 'liquidation' of the Rovno ghetto - WWII Today (амер.). WWII Today. 13 липня 2012. Процитовано 18 травня 2016.
- ↑ Ровно. Электронная еврейская энциклопедия. eleven.co.il. Процитовано 18 травня 2016.
- ↑ Мирослава Бердник. Битва За Украину- пешки в чужой игре.
