Рід Морі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рід Морі
Герб
Країна  Японія
CMNS: Рід Морі у Вікісховищі
Уціліла частина хоругви роду

Рід Мо́рі (яп. 毛利氏, もうりし моорі сі) — японський самурайський рід періодів Камакура, Муроматі, Сенґоку й Едо.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Морі є нащадком Ое но Хіромото (1148-1225), військового стратега і політичного радника сьоґунату в Камакурі.

З середини 14 століття рід Морі став володарем незначних володінь у провінції Акі (суч. префектура Хіросіма).

Середньовіччя

[ред. | ред. код]

У 16 столітті рід Морі був одним із багатьох невеликих самурайських родів провінції Акі (суч. префектура Хіросіма). Його політичний курс мінявся в залежності від руху могутніх військ західного чи північного сусіда — родів Оуті (суч. префектура Ямаґуті) і Амаґо (суч. префектура Сімане). Рід Морі також послаблювали постійні внутрішні чвари васалів і слабке здоров'я його голів, які помирали не встигаючи провести необхідні реформи.

Ситуація змінилася за лідерства Морі Мотонарі (1497-1571), якому вдалося вдало зіграти на протирічях сусідів і зміцнити свої позиції, збільшивиши володіння власного роду. У 1555 році, користуючись заколотом васала Суе Харутака у родині Оуті , він захопив усі володіння цього роду, розбивши війська противника у битві при Іцукусіма під приводом "помсти за сюзерена". У 1566 році Морі Мотонарі зміг знищити північного сусіда — рід Амако, і стати володарем усього регіону Тюґоку. Завдяки шлюбним махінаціям він захопив головування у впливових родах Кіккава (володарів срібної копальні в Івамі) та Кобаякава (піратського роду у Внутрішьому Японському морі), посадивши своїх двох синів головами цих родин.

Лідерство онука Мотонарі, Морі Терумото (1553-1625), позначилося ослабленням зовнішньої політики роду. Попри вдалу війну проти роду Ода, рід Морі уклав союз із його наступником, Тойотомі Хідейосі, а згодом перетворився на його васала. У 1600 році, недалекоглядне рішення Терумото приєднатися до сил "західної коаліції", яка протистояла новому амбіційному лідеру і майбутньому сьоґуну Токуґаві Ієясу, коштували роду Морі усіх східних володінь разом із головною резиденцією у замку Хіросіма. Від сьоґунату Терумото отримав лише дві провінції Суо і Наґато (суч. префектура Ямагуті).

Новий час

[ред. | ред. код]

Через 250 років, рід Морі став одним із ініціаторів реставрації Мейдзі (1868), і разом із родиною Ямауті, володарем провінції Тоса (суч. префектура Коті), та родом Сімадзу, володарем провінції Сацума (суч. префектура Каґосіма) заснував новий уряд, який дав поштовх створенню Японської імперії. Особи дотичні до цього роду займали основні посади у японському кабінеті міністрів й імперській армії до поразки країни у другій світовій війні 1945 році.

Хоча військова організація Морі розпалася, сам рід зберігся до сьогодні. Багато осіб дотичних до цього роду досі є активними серед японського політикуму.

Голови роду Морі

[ред. | ред. код]

Тьосю-хан

[ред. | ред. код]
[1] Українською Японською Мон Статус Період Дохід
1 Морі Хіденарі 毛利秀就
тодзама 16001651 369 000
2 Морі Цунахіро 毛利綱広
тодзама 16511682 369 000
3 Морі Йосінарі 毛利吉就
тодзама 16821694 376 000
4 Морі Йосіхіро 毛利吉広
тодзама 16941707 369 000
5 Морі Йосімото 毛利吉元
тодзама 17071731 369 000
6 Морі Мунехіро 毛利宗広
тодзама 17311751 369 000
7 Морі Сіґенарі 毛利重就
тодзама 17511782 369 000
8 Морі Харутіка 毛利治親
тодзама 17821791 369 000
9 Морі Наріфуса 毛利斉房
тодзама 17911809 369 000
10 Морі Наріхіро 毛利斉熙
тодзама 18091824 369 000
11 Морі Нарімото 毛利斉元
тодзама 18241836 369 000
12 Морі Наріхіро 毛利斉広
тодзама 1836 369 000
13 Морі Такатіка 毛利敬親
тодзама 18361869 369 000
14 Морі Мотонорі 毛利元徳
тодзама 18691871 369 000

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Порядкові номери подані за родами. Якщо в управління ханом вступає новий рід, нумерація починається з 1.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 山口県文書館編 『萩藩閥閲録』、山口: 山口県文書館、1967年-1971年
  • 山口県文書館編 『家わけ文書目録』、(萩藩閥閲録 別巻)、山口: 山口県文書館、1989年
  • 三坂圭治著 『萩藩の財政と撫育制度』 改訂版(新防長叢書)、徳山: マツノ書店、1977年
  • 樹下明紀、田村哲夫編 『萩藩給禄帳』、徳山: マツノ書店、1984年
  • 藤野保編 『藩体制の形成』、東京: 雄山閣出版, 1993年-1994年、2冊
  • 田中彰著 『長州藩と明治維新』、東京: 吉川弘文館、1998年

Посилання

[ред. | ред. код]