Рінпоче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рінпоче (також вимовляється Рімбоче і Рінбоку, тиб. རིན་པོ་ཆེ་, вайлі: rin po che), є почесним терміном, що використовується у тибетській мові. Буквально означає «дорогоцінний», також «опікун», «прихисток» (схованка) і може використовуватися для позначення людини, місця або речі — як слова «gem» або «jewel» (санскритська ратна). Слово складається з рін (значення) і по (номінативний суфікс), і чен (великий).

Це слово використовується в контексті тибетського буддизму як спосіб проявити повагу при зверненні до тих, які визнані як перевтілені, старші, шановані, відомі, вчені та/або досконалі лами або вчителі Дхарми. Воно також використовується як гоноратив для настоятелів монастирів.

Перелік

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]