Перейти до вмісту

Ріхард Альтманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ріхард Альтманн
нім. Richard Altmann Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 березня 1852(1852-03-12)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ілава, Ілавський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер8 грудня 1900(1900-12-08) (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вермсдорф, Північна Саксонія, Саксонія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьанатом, викладач університету, патологоанатом, біолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМарбурзький університет
Кенігсберзький університет
Грайфсвальдський університет
Гіссенський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЛейпцизький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медицини (1877)
ЧленствоСаксонська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих

Рі́хард А́льтманн (нім. Richard Altmann; 12 березня 1852, Дойч-Ейлау — 8 грудня 1900, Вермсдорф) — німецький анатом, гістолог, член Саксонської академії наук з 16 жовтня 1893 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1852 року в місті Дойч-Ейлау (нині Ілава, Польща). Медицину вивчав у Марбурзькому, Кенігсберзькому, Грайфсвальдському та Гіссенському університетах. 1877 року в останньому отримав звання доктора медицини[3].

Працював прозектором у Лейпцигу. Протягом 1882—1887 років — приват-доцент, у 1887—1894 роках — екстраординарний професор анатомії та гістології Лейпцизького університету. Помер 8 грудня 1900 року у замку Губертусбурзі у Вермсдорфі[3].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

1889 року уперше ввів термін «нуклеїнова кислота». Тоді ж ним було розроблено перший зручний і загальний спосіб виділення нуклеїнових кислот, вільних від білкових домішок.

Багато займався дослідженнями структури протоплазми і створив дуалістичну теорію будови живої речовини. Застосувавши особливу фіксацію і забарвлення («методи Альтманна»), виявив зернистість у протоплазмі багатьох клітин (так звана «зернистість Альтманна») і визнав цю зернистість універсальною структурою протоплазми. Зернам протоплазми — біобластам (від грец. βίος — життя і грец. βλαστός — зародок) — приписував життєві властивості, всю ж решту маси протоплазми він розглядав як позбавлене життя середовище. Надалі було показано, що виявлені ним зерна є лише однією зі складових структурних частин живої протоплазми. Біобласти Альтманна тепер відомі як мітохондрії, а відкриті ним методи застосовують як специфічні для їх виявлення.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Studien über die Zelle. Leipzig: Veit, 1886. 58 p.;
  • Zur Geschichte der Zelltheorien. Ein Vortrag. Leipzig: AMBR. Abel, 1889. 20 p.;
  • Über Nucleinsäuren // Archiv für Anatomie und Physiologie. Physiologische Abteilung. Leipzig, 1889. Bd. 6. P. 568—739.;
  • Die Elementar organismen und ihre Beziehungenzuden Zellen. Leipzig: Veit, 1894. 272 p.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]