Перейти до вмісту

Ріцурін (сад)

Координати: 34°19′46″ пн. ш. 134°02′38″ сх. д. / 34.32958333° пн. ш. 134.04388889° сх. д. / 34.32958333; 134.04388889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ріцурін
34°19′46″ пн. ш. 134°02′38″ сх. д. / 34.32958333° пн. ш. 134.04388889° сх. д. / 34.32958333; 134.04388889
ТипЯпонський сад
СтатусPlace of Scenic Beautyd[1] і Special Place of Scenic Beautyd[1]
Відкрито1625
ЗасновникIkoma Takatoshid
Площа750 000 квадратний метр
КраїнаТакамацу, Японія
РозташуванняТакамацу, Японія
my-kagawa.jp/ritsuringarden
Ріцурін. Карта розташування: Японія
Ріцурін
Ріцурін
Ріцурін (Японія)
Мапа
CMNS: Ріцурін у Вікісховищі

Сад Ріцурін (яп. 栗林公園, Ritsurin Kōen, букв. "каштановий гай") — один з найвідоміших історичних садів Японії. Сад розташований у місті Такамацу і є одним з його головних визначних пам'яток. У саду є чайний будиночок, різні експонати народних мистецтв і ремесел (у тому числі Музей народних промислів провінції Санукі), а також різні предмети народних мистецтв і ремесел на продаж.

Екскурсія по саду зазвичай триває від одного до двох годин. У саду розташовані різні мости, пішохідні доріжки і невеликі пагорби, з яких відкривається прекрасний вид на сад і навколишній пейзаж, особливо гору Сіун (яп. 紫雲山, Shiun-zan) на західній межі саду.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

У період Ґенкі-Тенсьо (бл. 1575) багата родина Сато розбила сад у південно-східній частині сучасного саду. Будівлі саду датуються ще початком 17 століття. У 1625 році даймьо Такамацу в провінції Санукі, Ікома Такатосі (яп. 生駒高俊) перебрав власність над Ріцуріном і розширив його на території навколо Південного ставка з використанням прекрасної зелені гори Сіун (гора Фіолетової Хмари) як тла. З 1642 року владу над територією отримав володар Мацудайра Йорісіґе (яп. 松平頼重), який продовжив будівництво. Робота була завершена п'ятим володарем Мацудайра — Йорітака — в 1745 році через 100 років удосконалень і розширень, зроблених послідовністю володарів. Коли новий уряд Мейдзі відібрав сад у родини Мацудайра, він був визначений садом префектури і відкритий для публіки 16 березня 1875 року. У 1953 році сад отримав звання Особливого місця природної краси (яп. 日本の特別名勝).

Характеристики саду

[ред. | ред. код]

Сад займає площу бл. 75 га[3] і простягнувся з півночі на південь у підніжжя розташованої на заході гори Сіун, яка використовується «запозичений пейзаж» (借景, сяккей). Парк поділений на Північний і Південний парк, але без певного видимого кордону. Парк відзначається незвичайно великою кількістю водних об'єктів, маючи Північне, Західне та Південне озеро, Качиний ставок, ставок Кансуй[Anm 1], Лотосова водойма (названа за старою японською назвою для лотоса, Фуйоу) та інші менші ставки. Вони всі пов'язані між собою, і частково судноплавні для човнів. Через водойми перекинуто мости, серед них міст Напівмісяця або Лука (Енґецу-куйо).

Північна частина парку має, на додаток до вищезазначених споруд, такі варті уваги об'єкти:

  • Цурукамемацу (鶴亀松): 100 сосен у вигляді лелеки та черепахи (символи довголіття),
  • Камобікіхорі: Рів для полювання на диких качок качиному озері.

У старішій Південній частині парку розташовані такі споруди та варті уваги об'єкти:

  • Хіґурасітей: старий павільйон з періоду Едо (Кюухігурашітей) та новіший з тією з назвою від 1898 р.
  • Коубуся: ділянка для військових вправ (стрільби з лука),
  • Хоубіу: пагорб з пальмами сотецу («хвостами фенікса», cycas revoluta),
  • Кікуґецутей (павільйон Зачерпування Місяця): цей чайний будиночок був побудований на початку періоду Едо (близько 1640 р.)[Anm 2],
  • Хакомацу, Бьоубумацу: ретельно культивовані чорні соснові дерева; їх гілки, гілочки і голочки майстерно підстригають у вигляді геометричних фігур і форм.
  • Фукіаґе: велике джерельне озеро, джерело води у парку,
  • Хірайхоу, Фуйоухоу: два пагорби на східній межі південної частини парку.

Численні ставки і струмки повні карпів кої, а довкола ставка у чайного будиночка розташовані лавки, де відвідувачі можуть посидіти і погодувати риб хлібними паличками, які купуються у чайному будиночку.

Ставок Гун-о

Цвітіння рослин у парку

[ред. | ред. код]
Місяць Квітнуть Примітка
Лютий Камелії по всьому парку
Лютий/березень Сливи Північний і Південні ліски, бл. 200 дерев
Березень Магнолії біля Сьоуфуда
Квітень Вишні бл. 350 дерев у парку
Травень Вістерії
різні азалії
іриси		 біля Старого Хігурасітей
по всьому парку, бл. 2300 рослин
біля Сьоуфуда
Червень півники бл. 3000 рослин біля Качиного ставка
Липень Ябу-канзьо
Но-канзьо[Anm 3]		 на протоці Сейкей
біля Сьосан, ставка Кансуй
Липень/Серпень Лотос у водоймі Фуйоу
Вересень Лебедеца по всьому парку
Листопад Клени на Фууган (Кленовому березі)

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Гора Шіун
    Гора Шіун
  • Західне озеро
    Західне озеро
  • Південне озеро
    Південне озеро
  • Вид від Хірайхоу через міст Енгецу на Південне озеро
    Вид від Хірайхоу через міст Енгецу на Південне озеро
  • Сосни Цурукаме на фоні гори Сіун
    Сосни Цурукаме на фоні гори Сіун
  • Вид на павільйон Кікуґецу
    Вид на павільйон Кікуґецу
  • Павільйон Кікуґецу на фоні гори Сіун
    Павільйон Кікуґецу на фоні гори Сіун
  • Підніжжя гори Сіун
    Підніжжя гори Сіун

Нотатки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Приблизний переклад: ставок «Занурений у зелень».
  2. ↑ Йорітака назвав будиночок за словами китайського вірша: «Коли черпаєш (кіку) воду обома руками, тримаєш Місяць (ґецу) у руках. (яп. 水を菊すれば月手に在り)»
  3. ↑ два види лілійників.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б 国指定文化財等データベース — 1997.
  2. ↑ Kagawa reserve cultural assets investigation center (31 березня 2006). 栗林公園. Comprehensive Database of Archaeological Site Reports in Japan. Процитовано 2 вересня 2016.
  3. ↑ Mansfield. ст.83.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ріцурін (сад)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ріцурін_(сад)&oldid=36719597