Річард Вудголл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річард Вудголл
Загальна інформація
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Народження17 квітня 1968(1968-04-17) (56 років)
Бірмінгем
Alma materAbraham Darby Academyd
Вагова категоріяперша середня вага
середня вага
друга середня вага
Стійкаортодокс
Зріст185
Професіональна кар'єра
Перший бій18 жовтня 1990
Останній бій16 грудня 2000
Боїв29
Перемог26
Перемог нокаутом16
Поразок3
Спортивні медалі
Представник Велика Британія Велика Британія
Олімпійські ігри
Бронза Сеул 1988 до 71 кг
Представник Англія Англія
Ігри Співдружності
Золото Окленд 1990 до 71 кг

Річард Вудголл (англ. Richard Woodhall, 17 квітня 1968, Бірмінгем) — британський професійний боксер, чемпіон світу за версією WBC (1998—1999) у другій середній вазі, олімпійський медаліст.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

На Олімпійських іграх 1988 в категорії до 71 кг завоював бронзову медаль.

  • В 1/16 фіналу переміг Десмонда Вільямса (Сьєра-Леоне) — 5-0
  • В 1/8 фіналу переміг Аполінаріо Сільвейра (Ангола) — 5-0
  • В чвертьфіналі переміг Рея Рівера (Пуерто-Рико) — 5-0
  • В півфіналі програв Рою Джонсу (США) — 0-5

На Іграх Співдружності 1990, здобувши три перемоги, завоював золоту медаль.

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

Розпочав свою профікар'єру 1990 року і не знав поразок у 21-ому бою, завоювавши титули чемпіона Співдружності і чемпіона Євросоюза у середній вазі.

19 жовтня 1996 року зустрівся в бою з чемпіоном світу WBC у середній вазі американцем Кітом Голмсом і зазнав поразки технічним нокаутом в дванадцятому раунді.

Провівши після поразки один переможний бій, 27 березня 1998 року зустрівся в бою з чемпіоном світу WBC у другій середній вазі Тулані Малінга (ПАР) і здобув перемогу одностайним рішенням суддів. Провів два переможних захиста титула проти британця Гленна Кетлі і італійця Вінченцо Нардієлло, а 23 жовтня 1999 року в бою проти Маркуса Беєра (Німеччина) зазнав поразки одностайним рішенням.

16 грудня 2000 року зустрівся в бою з чемпіоном світу WBO у другій середній вазі Джо Кальзаге і програв технічним нокаутом в десятому раунді, після чого завершив кар'єру.

Посилання

[ред. | ред. код]