Річард Коммі
Річард Коммі ![]() | |
---|---|
Загальна інформація | |
Повне ім'я | Річард Коммі (англ. Richard Commey) |
Прізвисько | RC |
Громадянство | ![]() |
Народження | 10 березня 1987 (37 років) Аккра |
Вагова категорія | легка перша напівсередня |
Зріст | 173 |
Розмах рук | 180 |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 26 лютого 2011 |
Останній бій | 25 березня 2023 |
Боїв | 36 |
Перемог | 30 |
Перемог нокаутом | 27 |
Поразок | 5 |
Нічиїх | 1 |
Річард Коммі (англ. Richard Commey, 10 березня 1987, Аккра, Гана) — ганський професійний боксер. Чемпіон світу за версією IBF (2019) у легкій вазі.
Дебютував Коммі на професіональному рингу 26 лютого 2011 року. І за 2011 рік встиг набити собі рекорд 11-0, 11КО, щоправда бився, навіть за мірками Гани, з явними андердогами.
Перша перевірка сил відбулася у 2012 році. У найбіднішій частині Лондона Bethnal Green Коммі провів два поєдинки з британцями Сімасом Волосінасом і Крісом Хагесом і в обох здобув дострокову перемогу.
8 березня 2013 року виграв вакантний континентальний (африканський) титул за версією IBF у легкій вазі.
26 грудня 2013 року виграв вакантний титул Африканського боксерського союза (ABU).
12 липня 2014 року виграв вакантний титул чемпіона Співдружності.
22 травня 2015 року провів перший бій у США, і, здобувши перемогу в бою проти узбецького боксера Баходіра Мамаджонова, завоював вакантний інтерконтинентальний титул за версією IBF у легкій вазі.
На початку 2016 року здобув право на відбірковий бій по версії IBF. Але, після того як чемпіон IBF у легкій вазі Рансес Бартелемі перейшов у наступну вагову категорію і залишив титул вакантним, Коммі 9 вересня 2016 року вийшов на бій за звання чемпіона, в якому в упертій боротьбі розділеним рішенним суддів поступився непереможному американцю Роберту Істеру (18-0, 14 КО).[1] Це була перша поразка Коммі на профірингу.
Наступним для Коммі став відбірковий поєдинок за титул чемпіона IBF в легкій вазі з Денисом Шафіковим з Росії. В бою, який відбувся 2 грудня 2016 року в Москві, непросту перемогу здобув Шафіков (38-2-1, 20 КО) — Коммі знов програв розділеним рішенням суддів[2].
У липні 2017 року Річард підписав контракт з американським промоутером Лу Дібеллою,[3] який і раніше продвигав бійців із Гани. Після цього Коммі переїхав у Нью-Йорк, де його став тренувати Андре Роз'є.
10 березня 2018 року у відбірковому бою по версії IBF у легкій вазі Коммі достроково переміг американця Алехандро Луну (22-1, 15 КО), двічі відправивши Луну в нокдаун у 6 раунді, після чого суддя зупинив бій. ТКО6. Коммі завоював право на бій-реванш з Робертом Істером, але Істер домовився про об'єднавчий бій з чемпіоном по версії WBC Майкі Гарсія. Перемогу і з нею титул чемпіона IBF здобув Майкі Гарсія, який відмовився проводити обов'язковий захист проти Коммі і звільнив титул IBF[4]. 4 серпня 2018 року Коммі переміг нокаутом ноунейма Ярдлі Арменда Круса (24-11, 14 КО).
2 лютого 2019 року в бою за вакантний титул IBF в легкій вазі Коммі швидко забив росіянина Ісу Чанієва (13-2, 6 КО) і став новим чемпіоном IBF[5]. Чанієв один раз у 1 раунді і двічі у 2 раунді побував у нокдауні. TKO2.
28 червня 2019 року Коммі переміг мексиканського ветерана екс-чемпіона світу в легкій вазі по версії WBO Раймундо Бельтрана (36-9-1, 22 КО)[6]. Бій завершився нокаутом у 8 раунді, до того Бельтран двічі в 1 раунді і раз у 5 раунді побував у нокдауні.
В бою 14 грудня 2019 року проти обов'язкового претендента американця Теофімо Лопеса Коммі зазнав прикрої поразки, вже у 2 раунді пропустивши правий хук і опинившись у важкому нокдауні. Він продовжив бій, але Лопес легко добив ганця, змусивши рефері зупинити бій. Коммі втратив не тільки титул IBF, але і можливість зустрітися в об'єднавчому бою з Василем Ломаченко.[7]
Наступний бій Річард Коммі провів 13 лютого 2021 року проти домініканця Джексона Марінеса і здобув перемогу нокаутом в шостому раунді.[8]
11 грудня 2021 року Річард Коммі зустрівся в бою за вакантний титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBO з Василем Ломаченко. За рахунок більших зросту і довжини рук ганець сподівався утримувати українця на дистанції, атакуючи його звідти, але Ломаченко легко знаходив можливості для своїх атак, повністю нейтралізувавши Коммі. У сьомому раунді Річард побував у нокдауні, але бій пройшов усю дистанцію і завершився переконливою перемогою Ломаченка — 117-110, 119-108 і 119-108.[9]
27 серпня 2022 року Річард Коммі дебютував у першій напівсередній вазі, звівши унічию поєдинок з ексчемпіоном світу у двох категоріях Хосе Педрасою (Пуерто-Рико).
- Річард Коммі(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Річард Коммі [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] — профіль на сайті vringe.
- ↑ Архівована копія. vringe.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Устьянцев, Константин. Третий поход Чингисхана за титулом. Шафиков победил Комми. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Richard Commey signs with DiBella Entertainment. The Ring. 1 серпня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.
- ↑ PROSPORT_UA (30 жовтня 2018). Бокс. Майки Гарсия снова отказался от пояса IBF. Prosport (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Архівована копія. vringe.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Комми нокаутировал Бельтрана и приблизился к бою с Ломаченко. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Теофимо Лопес быстро нокаутировал Комми и стал главным претендентом на бой с Ломаченко. ТСН.ua (рос.). 15 грудня 2019. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ iSport.ua (14 лютого 2021). Комми нокаутировал Маринеса. iSport.ua (рос.). Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
- ↑ Кравцив, Лев. Ломаченко переміг Коммі та тепер претендує на Камбососа. Чекаємо на їх бій. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.