Координати: 51°26′58.000000098392″ пн. ш. 0°16′26.000000100004″ зх. д. / 51.44944° пн. ш. 0.27389° зх. д. / 51.44944; -0.27389

Річмонд-парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річмонд-парк
Дата створення / заснування 1625
Зображення
Названо на честь Ричмонд
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Річмонд-на-Темзі
Історичне графство Суррей[d]
Розташування штаб-квартири Велика Британія
Спільний кордон із Іст-Шинd, Petershamd, Hamd, Ричмонд, Norbitond, Coombed, Kingston Valed, Рогемптон
Статус спадщини Site of Special Scientific Interestd і парк і сад І класуd[1]
Площа 9,5 км²
Панорамне зображення
Географічний код Великої Британії TQ2022972941[1]
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Річмонд-парк у Вікісховищі

51°26′58.000000098392″ пн. ш. 0°16′26.000000100004″ зх. д. / 51.44944° пн. ш. 0.27389° зх. д. / 51.44944; -0.27389

Річмонд-парк (англ. Richmond Park) — пейзажний парк, що розташований на південному заході Лондона в боро Річмонд-на-Темзі. Заснований Карлом I у XVII столітті як оленячий заповідник. Він є найбільшим королівським парком Лондона та має як національне, так і міжнародне значення для охорони дикої природи.

Включений до реєстру англійських історичних парків та садів особливого історичного значення[2]. Краєвиди Річмонд-парку надихнули багатьох знаменитих художників, а також тут було знято кілька фільмів та серіалів[3][4].

На території парку розташовано безліч будівель, що становлять архітектурну та історичну цінність. У будівлі Уайт Лодж[en] — колишній королівській резиденції, розташована Королівська школа балету. Межові стіни парку та десять інших будівель включені до списку пам'яток архітектури II ступеня, включаючи Пембрук-лодж[en] — будинок прем'єр-міністра Великої Британії XIX століття Джона Рассела та його онука, філософа Бертрана Рассела.

Спочатку парк як заповідник належав монарху, але зараз вхід відкритий для всіх відвідувачів; на території Річмонд-парку розташовано поле для гольфу та інші вигоди для спорту та відпочинку. Парк відіграв важливу роль в обох світових війнах, а також Олімпійських іграх 1948 та 2012 років.

Природа

[ред. | ред. код]
Олень і жайворонок

Річмонд-парк спочатку створений для полювання на оленів, і в даний час містить 630 благородних оленів і ланей, що вільно бродять на його території[5]. Кожного лютого та листопада проводиться відбір з метою підтримки чисельності популяції[6] . Також деякі олені гинуть внаслідок нещасних випадків на дорогах, під час проковтування пластикового сміття або нападу собак. Багато оленів у Річмонд-парку заражені бактерією Borrelia burgdorferi, яка може передаватися людям при укусі зараженого кліща та викликати хворобу Лайма[7].

Парк є важливим місцем проживання інших тварин, таких як дятли, білки, кролики, змії, жаби, ропухи, жуки-рогачі та багато інших комах ; особливий інтерес становлять рідкісні види жуків[8] . Крім того, в Річмонд-парку росте велика кількість дерев віком до 750 років і грибів, а також налічується близько 60 видів птахів, що гніздяться[9] .

Парк містить велику популяцію папуг Крамера. Вони виведені з птахів, звільнених із неволі[10] .

Ставки та струмки

[ред. | ред. код]
Пен Пондс. Південна частина двох великих ставків
Струмок, що протікає через плантацію Ізабелла

У парку налічується близько 30 ставків. Деякі з них були створені для осушення землі або забезпечення худоби водою; Пен Пондс (англ. Pen Ponds), ведучи початок з 1746, в минулому використовувалися для розведення коропів[11][12]. Вони були створені, коли для осушення заболоченої ділянки на початку XVII століття у парку було викопано траншею. Пізніше у цьому столітті вона була розширена та поглиблена за рахунок видобутку гравію для місцевого будівництва. В даний час ставки беруть початок з струмків, що течуть з височин навколо них, після чого впадають в річку Беверлі-Брук[13].

Води Беверлі-Брук використовуються оленями, невеликими тваринами, водоростями та деякими водяними ліліями. Назва річки пов'язана з бобрами, що жили в ній і вимерли по всій країні до XVI столітті[14][15].

Ізольована водна система плантації Ізабелла була розроблена у 1950-х роках. Вода верхнього ставка Пен Пондс відкачується в Стіл Понд, Томсонс Понд і Пегс Понд[13].

Аттенборо Понд — найновіший ставок парку, відкритий у липні 2014 року і названий на честь телеведучого та натураліста Девіда Аттенборо[16]. Він був створений в рамках програми зі збереження ставків та струмків парку[17].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б National Heritage List for England
  2. ↑ Richmond Park (англ.). Historic England. Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 10 квітня 2017.
  3. ↑ Richmond Park. Thomas Rowlandson, 1756—1827, British (англ.). Yale Center for British Art. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 10 квітня 2017.
  4. ↑ Richmond Park transformed into gypsy camp as Sherlock Holmes sequel starring Robert Downey Jr. as Sherlock and Jude Law as Dr Watson is filmed. Richmond and Twickenham Times (англ.). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 квітня 2017.
  5. ↑ Deer in Richmond Park (англ.). The Royal Parks. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  6. ↑ Rachel Bishop (5 листопада 2012). Richmond Park deer cull begins. Wandsworth Guardian (англ.). Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 11 квітня 2017.
  7. ↑ Paul Brown (24 листопада 2013). Specieswatch: Ixodes ricinus (tick). The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  8. ↑ London NNRs (англ.). Natural England. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 12 квітня 2017.
  9. ↑ New guide book to Richmond Park (англ.). wandsworth.gov.uk. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 14 квітня 2017.
  10. ↑ Michael McCarthy (20 грудня 2010). Parakeets cause problems for British wildlife. The Independent (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 12 квітня 2017.
  11. ↑ Nigel Reeve. "Ecology" in Guide to Richmond Park. — Friends of Richmond Park, 2011. — С. 16. — ISBN 978-0-9567469-0-0.
  12. ↑ Richmond Park: Landscape History. The Royal Parks. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  13. ↑ а б Michael Davison. Water in the Park (PDF). Friends of Richmond Park. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2017.
  14. ↑ John Field. Place-names of Greater London. — Batsford, 1980. — С. 30,166. — ISBN 0-7134-2538-5.
  15. ↑ Horace T. Martin. Castorologia: Or The History and Traditions of the Canadian Beaver. — W. Drysdale, 1892. — С. 26. — ISBN 0-665-07939-7.
  16. ↑ Michael Davison. A new pond for the park // Friends of Richmond Park newsletter. — С. 8.
  17. ↑ Sir David opens Attenborough Pond in Richmond Park and launches conservation appeal for Beverley Brook. Richmond Park News. The Royal Parks. 16 липня 2014. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Річмонд-парк&oldid=42668955