Перейти до вмісту

Рішарлісон (футболіст, 1982)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Рішарлісон
Рішарлісон
Рішарлісон
Рішарлісон у футболці «Сан-Паулу» (2010)
Особисті дані
Повне ім'я Рішарлісон Барбоса Фелісбіну
Народження 27 грудня 1982(1982-12-27) (42 роки)
  Натал, Ріу-Гранді-ду-Норті, Бразилія
Зріст 176 см
Вага 72 кг
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція опорний півзахисник,
лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер 20 Редагувати інформацію у Вікіданих
Юнацькі клуби
1998—2001 Бразилія «Ітуано»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002—2005 Бразилія «Санту-Андре» 33 (9)
2003 → Бразилія «Форталеза» 16 (1)
2003—2005 → Австрія «Зальцбург» 27 (2)
2005—2010 Бразилія «Сан-Паулу» 147 (6)
2011—2013 Бразилія «Атлетіку Мінейру» 101 (2)
2014 Бразилія «Віторія» 24 (1)
2015 Бразилія «Шапекоенсе» 13 (0)
2016 Бразилія «Новурізонтіно» 5 (1)
2016 Індія «Гоа» 12 (1)
2017 Бразилія «Гуарані» 22 (1)
2018 Бразилія «Сіанорте» 9 (1)
2019 Бразилія «Нороесте» 16 (1)
2019 Бразилія «Кампіненсе» 2 (0)
2020 Бразилія «Нороесте» 11 (2)
2021 Бразилія «Америка» (РЖ) 7 (1)
2021 Бразилія «Нороесте» 11 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2008 Бразилія Бразилія 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Рішарлісон Барбоса Фелісбіну або просто Рішарлісон (порт.-браз. Richarlyson Barbosa Felisbino / Richarlyson; нар. 27 грудня 1982, Натал, Ріу-Гранді-ду-Норті, Бразилія) — бразильський футболіст, опорний півзахисник, але також грав на позиції лівого або центрального захисника. Зараз працює експертом на SporTV[1].

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Дебютував у футболі в молодіжній команді «Ітуано», з якою виграв молодіжний Кубок Сан-Паулу. Потім перейшов до «Санту-Андре» з регіону ABC у Великому Сан-Паулу, який його батько, колишній футболіст Лела, захищав протягом своєї ігрової кар’єри. Після виступів в оренді за «Форталезу» та «Зальцбург» з вищого дивізіону чемпіонату Австрії, привернув до себе увагу одного з футбольних грандів міста Сан-Паулу «Палмейраса». Занепокоєння щодо можливої зміни прізвиська – з його імені, Річарлісон, на його прізвище, Фелісбіно – через відносно складну вимову та написання, на прохання «Палмейраса», змусили Річарлісона сумніватися у необхідності переходу до клубу, що завершилося спонтанним рішенням переїхати до «Сан-Паулу», одного з суперників Палмейраса.

Судовий конфлікт між «Сан-Паулу» та «Санту-Андре» відклав його дебют за клуб Морумбі, навіть після того, як обидва клуби досягли мирової угоди. Маючи обмежену практику в основному складі, Річарлісон грів лаву запасних до приходу тренера Мурісі Рамальо. Під керівництвом Рамалью пережив найкращий етап у своїй кар’єрі футболіста, будучи невід’ємною частиною команди, яка тричі поспіль виграла чемпіонат Бразилії[2]. Незважаючи на свій успіх у клубі, був мішенню для постійного контролю та знущань через звинувачення в гомосексуалізмі, аж до того, що навіть вболівальники «Сан-Паулу» співали принизливі та гомофобні пісні про нього.

Однак після тривалого періоду в «Сан-Паулу» його форма, здавалося, погіршилася. Стаючи все більш безрозсудним, Річарлісон вилучався у важливих матчах, таких у Кубку Лібертадорес проти «Універсітаріо» та проти «Флуміненсе», в якому назвав арбітра матчу «сучим сином» та порадив йому «іди до біса», а потім завершив своє висловлювання, заявивши, що суддя «окрім усього цього, він [також] педик» у спалаху гніву, покидаючи поле[3]. Постійні вилучення, а також відсутність технічної кваліфікації змусили «Сан-Паулу» домовитися про розірвання контракту з півзахисником.

«Атлетіку Мінейру» з Белу-Оризонті, шукаючи підсилення, підписав гравця, який став «найкращим підписанням» року для команди[4]. Постійно перебуваючи в стартовій одинадцятці, Рікі досяг успіху з Крижаними чемпіонами, виграв Лігу Мінейро 2012 і виблискував у бразильській Серії А 2012, вивів Гало до Кубку Лібертадорес 2013 після 13-річної перерви[5][6]. У 2013 році до Річарлісона приєднався його брат, нападник Александро, завдяки чому вперше обидва брати грали разом за одну команду[7].

У грудні 2014 року підтвердив завершення футбольної кар'єри[8]. Рішення було прийнято після вильоту його останнього клубу, «Віторії», до Серії B чемпіонату Бразилії. Однак 27 січня 2015 року він відновив кар’єру і підписав контракт з «Шапекоенсе»[9]. Наприкінці кар'єри виступав за нижчолігові бразильські клуби, за винятком 6-місячного періоду, коли захищав кольори індійського «Гоа».

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

На піку кар'єри Річарлісон викликався тренером національної збірної Бразилії Дунгою на товариський матч проти Ірландії. 6 лютого 2008 року в переможному (1:0) поєдинку проти Ірландії вийшов у стартовому складі. Колишній капітан «Селесао» високо оцінив універсальність Рікі та здатність грати на різних позиціях і в різних ролях на полі[10]. Свою другу та останню гру за національну команду провів місяць по тому, 26 березня 2008 року проти Швеції, яка також завершилася перемогою бразильців (1:0).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 2022 році в інтерв’ю для подкасту Nos Armários dos Vestiários, повідомив що є бісексуалом. Завдяки цьому став першим відкритим ЛГБТ-гравцем, який грав за національну збірну Бразилії та в бразильській Серії А[11].

У 2023 році виконав роль керамічного фільтра для води на бразильському співочому реаліті-шок Співак у масці[12].

Наклеп, заснований на його сексуальної орієнтації

[ред. | ред. код]

25 червня 2007 року газета Agora São Paulo в ексклюзивному інтерв’ю для тижневого журналу Fantástico повідомила, що футболіст головної команди вийде з шафи як гомосексуаліст. Наступного дня бразильський спортивний коментатор Мілтон Невеш запросив директора футбольного клубу «Палмейрас» Жозе Сірілло Жуніора для свого телешоу у прямомі ефірі Debate Bola. Під час шоу Невеш запитав Сирілло-молодшого, чи гравець, який здійснить камінг-аут, з його команди. Сирілло-молодший відповів, що «Річарлісона мало не забрав Палмейрас». Незважаючи на те, що громадськість і преса загалом сприйняли це як потенційну сенсацію, гравець не прокоментував цю інформацію. Той факт, що Річарлісон відхилив пропозицію «Палмейраса» в останню хвилину, безпосередньо перед підписанням контракту з суперником «Сан-Паулу», посварив його з колишнім футбольним директором «Палмейраса» Сальвадором Уго Палайєю, що викликало припущення про те, що команда є гомофобною. Згодом чутки виявилися неправдивими.

Адвокат Річарлісона Ренато Салдж подав позов проти Сірілло-молодшого на відшкодування шкоди та наклепу. Суддя Маноель Максиміано Жункейра Фільо відхилив позов і обґрунтував своє рішення тим, що футбол є «мужчиним, чоловічим видом спорту, а не гомосексуальним» і що на цій підставі «Річарлісон повинен бути назавжди відсторонений ФІФА і ніколи не мати права знову грати у футбол». Він запропонував гравцеві-гомосексуалісту залишити команду або заснувати власну. Після цього рішення судді дали п’ятнадцять днів на пояснення перед Радою правосуддя Сан-Паулу, а також Салджа притягнули до судової відповідальності[13].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

У збірній

[ред. | ред. код]
Матчі та голи у збірній по роках та командах
Національна збірна Рік Матчі Голи
Бразилія 2008 2 0
Загалом 2 0

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Санту-Андре»
«Сан-Паулу»
«Атлетіку Мінейру»
Індивідуальні
  • Бразилія Команда року бразильської Серії A: 2007[14]
  • Срібний м'яч: 2007

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Richarlyson é o novo comentarista da Globo: "Uma nova vida". ge (pt-br) . 10 січня 2022. Процитовано 30 липня 2023.
  2. ↑ Richarlyson – Palmeiras coleciona série de negociações frustradas – Fotos – MSN Esportes. Esportes.br.msn.com. 17 серпня 2012. Архів оригіналу за 16 February 2013.
  3. ↑ Árbitro relata que foi chamado de "viado" por Richarlyson – Futebol – Placar. Placar.abril.com.br. 22 листопада 2010. Архів оригіналу за 7 February 2016. Процитовано 20 січня 2013.
  4. ↑ Richarlyson é anunciado como reforço do Atlético por Kalil, via Twitter – 17/12/2010 – UOL Esporte – Futebol. Esporte.uol.com.br. 17 грудня 2010.
  5. ↑ Copa Libertadores da América 2000 – Clube Atletico Mineiro – Enciclopedia Galo Digital (порт.). Galodigital.com.br.
  6. ↑ Atlético confirma supremacia no Mineiro, vence América e é campeão invicto – Atlético-MG – Superesportes. Mg.superesportes.com.br. 13 травня 2012.
  7. ↑ Irmãos Alecsandro e Richarlyson viram alvo de brincadeiras no Atlético-MG e entram no clima – Futebol – UOL Esporte. Esporte.uol.com.br.
  8. ↑ Richarlyson chora, confirma aposentadoria e reforça mágoa com arbitragem. UOL.
  9. ↑ Richarlyson abandona aposentadoria e o vôlei para reforçar a Chapecoense (порт.). Globo Esporte. 27 січня 2015. Процитовано 17 квітня 2015.
  10. ↑ Técnico diz que versatilidade levou Richarlyson à seleção – 22/01/2008 – UOL Esporte – Futebol. Esporte.uol.com.br.
  11. ↑ Pelo direito de ser quem é: Richarlyson declara bissexualidade em podcast inédito sobre homofobia no futebol (порт.). Globo Esporte. 24 червня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  12. ↑ Quem é Richarlyson, ex-jogador que participou do The Masked Singer Brasil?. Globo.com (порт.). 5 березня 2023. Процитовано 6 березня 2023.
  13. ↑ Brazil judge in gay football row. BBC News. 4 серпня 2007. Процитовано 28 жовтня 2007.
  14. ↑ São Paulo domina premiação da CBF (порт.). Globo Esporte. 3 грудня 2007. Архів оригіналу за 12 December 2008. Процитовано 21 червня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рішарлісон_(футболіст,_1982)&oldid=43568715