Ріяд Фарід Хіджаб
| Ріяд Фарід Хіджаб | |
|---|---|
| араб. رياض فريد حجاب | |
.jpg) | |
Нині на посаді | |
| Народився | 1966 Дейр-ез-Зор, Сирія |
| Відомий як | політик |
| Країна | Сирія |
| Alma mater | Дамаський університет |
| Політична партія | Ba'ath Partyd |
| Релігія | сунізм |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ріяд Фарід Хіджа́б (араб. رياض فريد حجاب, трансліт. Riyāḍ Farīd Ḥijāb; нар. 1966) — сирійський політик. Він працював прем'єр-міністром Сирії з червня по серпень 2012 року, під керівництвом президента Башара аль-Асада. З 2011 по 2012 рік був міністром сільського господарства.
Хіджаб народився в сім'ї мусульман-сунітів у місті Дайр-ез-Заур у однойменній провінції у 1966 році.[1] Має ступінь доктора (PhD) з сільськогосподарського машинобудування.[2]
Хіджаб був президентом відділення Azzour Національної спілки сирійських студентів з 1989 по 1998 рік. З 1998 по 2004 рік був членом керівництва відділення партії Баас. У 2004 році Хіджаб став секретарем відділення партії Баас у Дайр-ез-Заурі, і обіймав цю посаду до 2008 року.
Хіджаб був призначений губернатором провінції Кунейтра в 2008 році, а 22 лютого 2011 року він був призначений губернатором провінції Латакія.[3] Його призначення відбулося на початковому етапі громадянської війни в Сирії.[4] Він також працював головою комітету безпеки в провінції для моніторингу та придушення діяльності опозиції.[4] Був призначений міністром сільського господарства та аграрної реформи 14 квітня 2011 року, замінивши Аделя Сафара, який був призначений прем'єр-міністром Сирії.[2]
6 червня 2012 року, після парламентських виборів, які бойкотували повстанці, президент Башар аль-Асад призначив Хіджаба прем'єр-міністром Сирії. BBC News описала його як «завзятого прихильника Асада та ключового члена правлячої партії Баас». Повідомляється, що це призначення здивувало експертів, оскільки очікувалося, що аль-Асад додасть своєму уряду більше довіри, назвавши кандидата, який не є баасистом.[3] Невдовзі після призначення прем'єр-міністром Мінфін США ввів проти нього санкції.[1]
6 серпня 2012 року уряд Сирії оприлюднив заяву про те, що Хіджаба було звільнено і що віцепрем'єр Омар Ібрагім Галаванджі очолить новий тимчасовий уряд. Невдовзі після цього прессекретар Хіджаба Мохаммад Отарі заявив, що Хіджаб перейшов на бік сирійської опозиції, яка бере участь у сирійській революції, в заяві було розкритиковано нинішній уряд Сирії, названо його «терористичним режимом». У заяві говорилося: «Відсьогодні я солдат цієї благословенної революції».[5][6][7][8][9] Хіджабу вдалося втекти до Йорданії 6 серпня 2012 року разом із 45 членами своєї родини за допомогою великої Вільної сирійської армії.[10][5]
Повідомлялося, що Хіджаб прямував до Катару, який активно підтримував сирійських повстанців.[11]
Виступаючи в Аммані, Йорданія, 14 серпня 2012 року Хіджаб стверджував, що нинішній уряд Асада зазнає краху «морально, фінансово та військово» і нібито контролює лише 30 % усієї країни. Він закликав Сирійську арабську армію та її офіцерів приєднатися до повстання проти президента Асада та уряду партії Баас, а також до об'єднання опозиційних сил.[12] 17 серпня Хіджаб провів зустрічі в Досі, щоб обговорити повалення Асада і спробувати об'єднати сили сирійської опозиції.[13]
За словами його прессекретаря Отарі 6 серпня, Хіджаб також спонукав інших посадовців до втечі[5], а опозиційні джерела стверджували, що три інші міністри, а також три армійські генерали втекли того ж дня. Однак один із міністрів, названих опозицією, скарбник Сирії Мохамад Гіллаті пізніше того ж дня виступив на сирійському телебаченні, щоб спростувати чутки про його перехід на бік повстанців.
Хоча Хіджаб не вважався членом найближчого оточення Асада,[5] BBC News описав його відхід як «найгучнішу втечу з початку повстання в березні 2011 року» та «приголомшливий удар для президента Асада».[6] Оглядач Guardian Ієн Блек назвав це «пропагандистським переворотом для опозиції», але не «смертельним ударом».[11] Уряд Сполучених Штатів заявив, що це показало, що уряд Асада «руйнується зсередини». Адміністрація Барака Обами знову закликала Асада піти у відставку.[14]
Обов'язки Хіджаба тимчасово виконував сирійський міністр Омар Ібрагім Галаванджі, який 9 серпня 2012 року передав свої обов'язки новопризначеному прем'єр-міністру Сирії доктору Ваелю Надеру аль-Халькі, колишньому міністру охорони здоров'я Сирії, суніту, уродженцю міста Джасім, партійному чиновнику і професору медичних наук. Президент аль-Асад оцінив втечу Хіджаба як «самоочищення уряду, в першу чергу, і країни в цілому».[15] За даними Der Spiegel, Хіджаба та інших відомих сирійських перебіжчиків підкупили французькі спецслужби, а також Катар.
Хіджаб був обраний в Ер-Ріяді в грудні 2015 року сирійською опозицією як голова Вищого комітету з переговорів, який обрав делегацію для переговорів в Женеві.[16] У 2017 році він пішов у відставку з посади голови групи після тиску Саудівської Аравії.[17]
У 2016 Хіджаб заявив, що він проти федералізму в Сирії .[18][19]
Хіджаб одружений, має чотирьох дітей[3] і є мусульманином-сунітом.[20]
- ↑ а б Syria Designations; Non-proliferation Designations. US Department of the Treasury. 18 July 2012. Архів оригіналу за 31 January 2019. Процитовано 15 March 2013.
- ↑ а б Profile: Riad Farid Hijab. Al Jazeera. 6 August 2012. Архів оригіналу за 3 August 2018. Процитовано 6 August 2012.
- ↑ а б в Syria's Assad names Riad Hijab as new prime minister. BBC News. 6 June 2012. Архів оригіналу за 8 May 2019. Процитовано 1 July 2012.
- ↑ а б Syria's new PM's violent past. Asharq Alawsat. 7 June 2012. Архів оригіналу за 10 June 2015. Процитовано 5 April 2013.
- ↑ а б в г Syrian prime minister joins opposition. Al Jazeera. 6 August 2012. Архів оригіналу за 30 November 2016. Процитовано 6 August 2012.
- ↑ а б Syria PM Riad Hijab defects to Jordan. BBC News. 6 August 2012. Архів оригіналу за 4 April 2019. Процитовано 6 August 2012.
- ↑ Razzouk, Nayla; Carey, Glen (6 August 2012). Syria Dismisses Prime Minister Hijab Amid Defection Reports. Bloomberg. Процитовано 6 August 2012.
- ↑ Syrian prime minister defects, flees to Jordan. The Leader. Associated Press. 6 August 2012. Архів оригіналу за 5 January 2013. Процитовано 10 August 2012.
- ↑ Syrian Prime Minister defects. RTÉ. 6 August 2012. Архів оригіналу за 29 September 2012. Процитовано 17 August 2012.
- ↑ قصة انشقاق حجاب وخروجه من سوريا [The story of Hijab's defection and his exit from Syria] (араб.). 6 серпня 2012.
- ↑ а б Black, Ian (6 August 2012). Syria's latest defection: prime minister's move is PR defeat rather than fatal blow. The Guardian. Архів оригіналу за 29 August 2024. Процитовано 6 August 2012.
- ↑ Syria's ex-PM Riad Hijab says regime is collapsing. BBC News. 14 August 2012. Архів оригіналу за 14 April 2019. Процитовано 14 August 2012.
- ↑ Former Syrian PM in Qatar to discuss toppling Assad. Chicago Tribune. Reuters. 17 August 2012. Архів оригіналу за 1 August 2013. Процитовано 18 August 2012.
- ↑ Defection of Syrian PM shows Assad 'crumbling from within:' White House. Al Arabiya. 6 December 2012. Архів оригіналу за 7 August 2012. Процитовано 6 August 2012.
- ↑ Assad says military 'needs time to win battle'. The Daily Star. 29 August 2012. Процитовано 29 August 2012.
- ↑ Assad Regime Dissidents to Head Opposition Negotiations Team. Syrian Observer. Zaman al-Wasl. 16 December 2015. Архів оригіналу за 1 February 2016. Процитовано 4 January 2016.
- ↑ America's neglect and confusion aggravate problems in the Arab world. The Economist. 2 December 2017. Архів оригіналу за 3 December 2017. Процитовано 3 December 2017.
- ↑ Goudsouzian, Tanya; Fatah, Lara (17 Mar 2016). Why Syria's Kurds want federalism, and who opposes it. Al Jazeera. Архів оригіналу за 17 March 2016. Процитовано 30 July 2016.
- ↑ Arafat, Hisham (5 April 2016). Syrian opposition apologizes for insulting Kurds. Kurdistan 24. Архів оригіналу за 21 May 2019. Процитовано 23 May 2020.
- ↑ Syria's Assad appoints new prime minister. Al Jazeera. 9 August 2012. Архів оригіналу за 11 May 2019. Процитовано 22 May 2013.