СМЗ С-3Д

СМЗ С-3Д
СМЗ С-3Д
Виробник	СеАЗ
Також називається	Жабка
Роки виробництва	СМЗ, СРСР:; 1970—1991; СеАЗ, Росія:; 1991—1997; ЗАЗ-968М: 1980—1994
Місце виробництва	Серпухов,; СРСР→ Росія
Попередник(и)	СМЗ С-3А
Наступник(и)	СЕАЗ «Ока»
Клас	Мікроавтомобіль
Стиль кузова	2-дверний купе
Компонування	RR
Двигун(и)	карбюраторні:; Іж Планета-2; Іж Планета-3
Коробка передач	4-швидкісна механічна
Колісна база	1700 мм
Довжина	2825 мм
Ширина	1380 мм
Висота	1300 мм
Кліренс	170—180 мм
Передня колія	1114 мм
Задня колія	1114 мм
Маса	498 кг
Найвища швидкість	55 км/год
Місткість бака	18 л

СМЗ С-3Д «Жабка», «Інвалідка»— двомісний чотириколісний задньопривідний мікроавтомобіль з кузовом типу 2 дверний купе. Вироблявся на Серпуховському автомобілебудівному заводі з 1970 по 1997 рік.

Історія

Початкові плани мали на увазі створення легкого універсального транспортного засобу підвищеної прохідності для сільської місцевості з кузовом типу "пікап" на базі розташованого спереду силового агрегату «Запорожця» ЗАЗ-965. Відповідно до цього завданням дизайнерами Сектора колісного транспорту Спеціального художньо-конструкторського бюро (СХКБ) при Мосовнаргоспі Еріком Сабо і Едуардом Молчановим був створений проект зовнішнього вигляду утилітарного всюдихода зі спрощеним кузовом оригінальної форми, яка враховувала також обмежені технологічні можливості підприємства-виготовлювача.

В ході наступної реорганізації системи раднаргоспів проект сільського позашляховика виявився «похований», однак дизайнерські напрацювання по ньому, передані на СМЗ, виявилися затребувані і були покладені заводськими художниками-конструкторами в основу зовнішнього вигляду майбутньої мотоколяски, що розроблялася за участю фахівців НАМІ.

Безпосередню підготовку до виробництва почали в 1967 році. Для Серпуховського заводу ця модель повинна була стати проривною - перехід від відкритого каркасно-панельного кузова з просторовим каркасом з труб і обшивкою з листового металу, обробленого на згинальних і зіговочних машинах, дуже дорогого і нетехнологічного в масовому виробництві, до звареного на механізованій потокової лінії з штампованих деталей суцільнометалевого несучого повинен був не тільки набагато підвищити комфортабельність, а й забезпечити значне збільшення масштабів випуску.

Виробництво С3Д почалося в липні 1970 року, а останні 300 примірників покинули СеАЗ восени 1997 року. Всього було випущено 223 051 екземпляр мотоколяски.