СПБУ Україна
| |
| Історія | |
|---|---|
| Назва: |
|
| Власник: | «Чорноморнафтогаз» |
| Будівник: | Keppel FELS |
| Завершений: | червень 2012 |
| Ідентифікатор: | IMO 8771241 |
| Статус: | активна |
| Основні характеристики | |
| Тип: | Самопідіймальна бурова установка |
| Тоннаж: |
|
| Довжина: | 68,5 |
| Ширина: | 63,4 |
| Осадка: | 4,9 |
| Місткість: | буріння на глибинах до 120 метрів, довжина свердловин до 9 км |
СПБУ Україна – самопідіймальна бурова установка, придбана на початку 2010-х українською компанією «Чорноморнафтогаз».
Установку спорудили в 2012 році на сінгапурській верфі Keppel FELS, при цьому на етапі будівництва вона носила позначення B-319 (зазначена верф веде серійне будівництво таких установок «типу B»). В червні 2012-го судно було найменоване «Незалежність», а в грудні 2012-го перейменоване на «Україна». Сінгапурська верф отримала за судно біля 250 млн доларів США, а оголошена НАК «Нафтогаз України» вартість склала біля 400 млн доларів США.
За своїм архітектурно-конструктивним типом судно відноситься до самопідіймальних (jack-up) і має три опори. Воно може працювати в районах з глибинами до 120 метрів та бурити свердловини глибиною 9 км.[1][2]
Для проведення бурових робіт судну не обов’язково займати місце над устям свердловини, оскільки воно обладнане виносною консоллю – кантилевером. З однієї постановки «Україна» може споруджувати до 12 свердловин.
СПБУ є несамохідною, тому пересування до місця виконання робіт повинне здійснюватись шляхом буксирування.
Судно має майданчик для гелікоптерів розмірами 22х22 метрів, призначений для прийому машин вагою до 12,8 тон.
У жовтні 2012-го СПБУ Неазалежність провели через Босфор, при цьому для проходження під стамбульськими мостами довелось розібрати опори на частини, а потім провести зворотню операцію у турецькому порту Гіресун.
На початку 2013-го установка пробурила свердловину на Архангельському газовому родовищі, а в другій половині квітня була переведена для буріння на платформі БК-2 Одеського родовища.[3] Відомо, що станом на весну 2019-го на зазначеній платформі існувало 6 свердловин, при цьому щонайменше дві свердловини (№13 та №14) були пробурені вже після російської анексії у 2015 році.[4]
В 2014 році «Чорноморнафтогаз» втратив контроль над СПБУ Україна унаслідок анексії Криму, при цьому росіяни почали іменувати установку СПБУ «Крым-1»[5]. Осінню 2016-го вона знаходилась на платформі БК-3 Одеського родовища,[6] яка станом на весну 2019-го мала 3 свердловини (всі пробурені вже після анесії).
Як засвідчують дані геоінформаційних систем, станом на грудень 2021-го транспондер установки знаходився в районі Одеського родовища.[7]
- ↑ Keppel досрочно завершил строительство второй СПБУ для "Нафтогаза Украины". Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ СПБУ Україна (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Буровая установка «Незалежність» начнет работать на Одесском месторождении. minfin.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Одесское и Безымянное газоконденсатные месторождения - Что такое Одесское и Безымянное газоконденсатные месторождения? - Техническая Библиотека Neftegaz.RU. neftegaz.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Ship MODU CRIMEA 1 (Platform) Registered in Russia - Vessel details, Current position and Voyage information - IMO 8771241, MMSI 273375440, Call sign UBZM6. MarineTraffic.com (англ.). Процитовано 23 грудня 2023.
- ↑ Дійсним доповідаю результати обстеження кораблем районів (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Детали судна: MODU CRIMEA 1 (Platform) - IMO 8771241, MMSI 273375440, Позывной UBZM6 Зарегистрировано в Russia. www.marinetraffic.com (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.