Перейти до вмісту

Саад-ед-дін

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Громадянство Османська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження 1536[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження Стамбул Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті 1599[1][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смерті Стамбул Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце поховання Цвинтар Еюпd Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько Hasan Can Çelebid[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дитина Hocazade Esad Efendid, Hocazade Mehmed Efendid і Hocazade Abdülaziz Efendid Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід діяльності історик, суддя, Шейх уль-іслам, Кадіаскер Редагувати інформацію у Вікіданих
Посада Grand Muftid Редагувати інформацію у Вікіданих
Сторінка автора на Вікісховищі Hoca Sadeddin Efendi Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Саад-ед-дін у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Саад-ед-дін (1536 або 1537 — 2 жовтня 1599[6]) — перший турецький офіційний історіограф, «вакаа-невіс».

Був учителем турецького султана Мурада III до його сходження на престол, а потім — шейх-уль-ісламом, авторитетним у своїх фетвах.

Є автором відомої турецької хроніки «Вінець літописів» («Тадж-ут-теварих»), відомої також під назвою «Вчителевий літопис» («Ходжатаріхі»), в якій за царюваннями викладена історія Османської династії від її початку до 1522 року. Розповідь про царювання якого-небудь султана супроводжують відомості про вчених і поетів, що померли у відповідний період. «Вінець літописів» являє собою найбільш повне літописне зведення сказань, що існували до нього, тому цей твір є важливим джерелом для найдавнішого періоду турецької історії. Незважаючи на своє офіційне становище, Саад-ед-дін був неупередженим до турецьких султанів[7]. Як відзначає перекладач, «за своєю спрямованістю його хроніка тенденційна і сповнена ідеєю звеличення подвигів турків, однак фактична сторона подій передана правильно»[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Swartz A. Open Library — 2007.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Faceted Application of Subject Terminology
  5. Türkiye Diyanet Vakfı Türkiye Diyanet Vakfı İslâm AnsiklopedisiAnkara: Türkiye Diyanet Vakfı.
  6. İsmail Hâmi Danişmend, Osmanlı Devlet Erkânı, Türkiye Yayınevi, İstanbul, 1971, p. 118. (тур.)
  7. Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890–1907 (рос.)
  8. Жабинский А. М., Калюжный Д. В. Другая история литературы. От самого начала до наших дней. — 2001