Сабан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Саба́н (ге́ри) — різновид російського плуга, який відрізнявся меншими розмірами своїх частин, кращим їх влаштуванням та кінною тягою.

Різець мав увігнуте лезо, в розрізі нагадував прямокутний трикутник, що не давало з'їжджати з прямої смуги борозни. Полоз сабана складався з двох дерев'яних брусків, які утворювали єдине ціле з руків'ям. Стійка була залізною, гряділь (дишель) біля основи — чотиригранний.

Сабаном можна було підняти землю до 27 см (6 вершків) товщиною. Поряд із сохою використовувався в XVIIIXIX століттях в Оренбурзькій, Симбірській, Саратовській та частково в Казанській і Вятській губерніях. Розрізняли, як різновид, казанський сабан, який мав досконалішу форму відвала та полоза-лапи, вкритої листом заліза.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Просвиркина С. К., Бережкович А. С., Жегалова С. К., Лебедева А. А. Хозяйство и быт русских крестьян: памятники материальной культуры. М., 1959
  • Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6.