Савдарати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Савдарати (грец. Σαυδαράται) — кочовий іранський етнос, згаданий у Декреті ольвіополітів Протогену (IosPE I² 32),[1] стосовно подій бл. сер. ІІІ ст. до н. е. Можливо тотожні меланхленам Геродота,[2] які мешкали на пн.-сх. від Скіфії. Підставою для цього припущення є повна тотожність етнонімів:
грец. Μελάγχλαινοι = іран.sawdaratæ — укр. чорноризці; одягнені в чорне.[3]

Розвиваючи цю думку можна припустити, що савдарати опинилися на теренах Скіфії під тиском сарматів-прохоровців, що пояснює їх вкрай жалюгідне становище, яке описане у згаданому Декреті Протогену.[4]

Савдарати в Декреті Протогену[5]

[ред. | ред. код]

«…перебіжники сповіщали, що галати і скіри уклали союз і зібрали великі сили, які і з'являться взиму, а крім того ще, що фісамати, скіфи і савдарати шукають укріпленого місця, так само боячись жорстокості галатів…»

Примітки. Джерела. Посилання

[ред. | ред. код]
  1. (гр.)IosPE I² 32
  2. укр. Геродот, Мельпомена, 107
    грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 107
  3. (рос.)Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор. АН СССР, 1949 г.
  4. (рос.)Смирнов К. Ф. Сарматы и утверждение их политического господства в Скифии. «Наука», 1984
  5. переклад на українську некваліфікований, оригінал: (рос.)Скржинская М. В. Будни и праздники Ольвии в VI–I вв. до н. э. СПб. Алетейя, 2000