Перейти до вмісту

Савлій (цар скіфів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Савлій)
Савлій
грец. Σαύλιος
Файл:невідомо
невідомо
ДинастіяПаралати
ДержаваСкіфська орда
Титулцар
Форма владиавтократія з елементами теократії
ПопередникГнур
НаступникІданфірс
Роки правління? — близько/до 515 р. до н. е.
Біографічні дані
Рік народженняневідомо
БатькоГнур
Матиневідомо
Брати, сестриАнахарсіс
дружинаневідомо
ДітиІданфірс, Марсагет


Савлій (грец. Σαύλιος) (? — близько/до 515) — скіфський династ середини/другої половини VI ст. до н. е., син Гнура та батько Іданфірса. За Геродотом власноруч убив свого брата — відомого філософа Анахарсіса (Історія, IV, 76)[1].

Можливо припустити, що Савлій помер до/близько 515 р. до н. е., що спричинило певні суперечки серед його синів (Ктесій Кнідський, Персика, XIII, (20)) та було додатковим приводом для персів почати війну зі скіфами.[2]

Етимологія імені:
грец. Σαύλιος < скіф. *Saulya < д. ір. *Saudya — укр. очищений, ритуально чистий.[3]

Савлій в повідомлені Геродота (Історія, IV, 76)

[ред. | ред. код]

Проте мені розповів Тімн (2), представник Аріапейта, що Анахарсій із боку батька був дядьком Ідантірса, скіфського царя (3), і сином Гнура, внука Спаргапейта і сина Ліка. Якщо таке було походження Анахарсія то його вбив його брат, бо Ідантірс був сином Савлія, а Савлій був тим, хто вбив Анахарсія.[4]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. тут і далі Геродот цитується за виданням:Геродот. Історії в дев'яти книгах. К.: Наукова думка, 1993.
  2. (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947. грец. "ὅτι ἐπιτάσσει Δαρεῖος Άριαράμνῃ τῷ σατράπῃ Καππαδοκίας ἐπὶ Σκύθας διαβῆναι, καὶ ἄνδρας καὶ γυναίκας αἰχμαλωτίσαι ὁ δὲ διαβὰς πεντηκοντόροις λ᾽ ῇχμαλώτισε. Συνέλαβε δὲ καὶ τὸν ἀδελφὸν τοῦ βασιλέος τῶν Σκυθῶν Μαρσαγέτην, ἐπὶ κακώσει εὑρὼν παρὰ τοῦ οἰκείου ἀδελφοῦ δεδεμένον."
  3. (рос.)С. В. Кулланда. Еще раз о скифском языке. Orientalia et Classica. Труды Института восточных культур и античности. VI. 2005.
  4. укр. Геродот, Мельпомена, 76
    грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 76