Очікує на перевірку

Савчак Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Васильович Савчак
Народження25 травня 1911(1911-05-25)
Бережани
Смерть6 березня 2007(2007-03-06) (95 років)
Національністьукраїнець
КраїнаАвстралія Австралія
Жанракварелі, пастелі, акриліки та олії
НавчанняВаршавська академія мистецтв
Діяльністьхудожник
Напрямоккраєвиди, портрети
CMNS: Савчак Володимир Васильович у Вікісховищі

Володимир Васильович Савчак (англ. Volodymyr Sawchak; 25 травня 1911, Бережани — 6 березня 2007) — український маляр, пейзажист, громадський діяч, який проживав у Австралії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Володимир Савчак, син старого міщанського роду, народився 25 травня 1911 року в Бережанах, на околиці, що колись називали Адамівка (нині вулиця Шевченка), поблизу старовинної дерев'яної церкви св. Миколая. Там була майстерня його батька, майстра-стельмаха[1].

Володимир ходив до Бережанської гімназії, учився рисувати у проф. о. Михайла Залеського, а коли записався до Пласту (куреня ім. Гетьмана Павла Полуботка), він рисував образи, карти, або принагідні декорації на сцену на пластові свята. Він любив особливо ж малювати краєвиди[1].

У 1930 році, коли поляки проводили жорстоку «пацифікацію» на Кресах Всходніх, 19-річний Володимир вирушає до Львова і студіює філософію і математично-природничі науки, а пізніше малярство (1934—1935) у Львівському університеті. Там він підтримував зв'язки з артистичним відділом львівської Технічної школи[1].

Згодом 1935 р. він виїхав до Вільна, на студії в Мистецькій Академії, у якій вчився і працював до 1939 р. Ще у Вильні він пов'язався з Варшавською академією мистецтв, і мав змогу бувати на літніх мистецьких її таборах для студій пейсажу[1].

Під час першої радянської окупації був декоратором у Бережанському театрі «Сокіл», а в час війни викладає малювання в Бережанській гімназії[1][2].

Емігрував спочатку до Німеччини, згодом до Австралії (1948).

Життя і праця в Австралії

[ред. | ред. код]
1964 рік в Австралії — члени СУОМА (Володимир Савчак третій зліва) оформлюють тимчасову скульптуру Тараса Шевченка в центрі спортивного майданчика в Лідкомбі, околиці Сіднею.

По закінченні війни переїхав до Австралії і справдив свій дворічний контракт як вчитель мистецтва у вищій школі в Лонсестоні (штат Тасманія)[3].

У 1951 році Австралія святкувала ювілей федерації (1901 року) і влаштувала виставку новоприбулих мистців, яка об'їжджала всі штати Австралії. За показ своїх картин у тій виставці Савчак одержав почесну грамоту від міністра еміграції Гарольда Голта[2].

Шукаючи нової тематики для своєї творчости, Савчак у 1957 році переїхав до центральної частини Австралії, де працював учителем мистецтва в школі й католицькій Місії св. Тереси в Аліс-Спрингс, що була створена для опіки над аборигенами[3][4]. Жив та працював у Мельбурні, Брисбені, Катумбі (з 1970 року).

Член Мистецької Комісії СУОА (1954) та дирекції Фундації Українознавчих Студій в Австралії. Був активним пластуном-сеньйором і член австралійських «Лісових Чортів». Член Спілки Визволення України в Австралії та член української громади Сіднею[2]. У 1950-х роках вів курс українознавства в Мельбурні. У 1960-х роках був учителем в українській школі ім. Івана Франка в м. Окслей, Квінсленд та в школі ім. Л. Українки в Брисбені[4].

Беручи участь в українському культурному житті Австралії, Савчак працював над сценічним оформленням[5], а також розмалював українську католицьку церкву Успення Пресвятої Богородиці в околиці Ардір у Мельбурні[2].

У Бережанському краєзнавчому музеї у фонді Володимира Савчака зберігається близько 200 його робіт і особисті речі художника. За цей внесок у розвиток культури району йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бережани»[6].

Володимир Савчак помер 6 березня 2007 року, похований на 47-в полі Голосківського цвинтаря у Львові.У квітні 2024 року могила була віднайдена за сприяння БФ "Про память".Ремонт та благоустрій могили здійснила львівська ритуальна агенція “DOLOREM”.

Мистецтво

[ред. | ред. код]
Члени СУОМА під крайової виставки у Лідкомбі 1976 р. Володимир Савчак — посередині з плакатом.

Автор краєвидів Австралії, малював акварелі, пастелі, акриліки та олії. Член Спілки Українських Образотворчих Мистців Австралії (з 1972)[7][8] та Об'єднання мистців Вікторії[3].

Твори Володимира Савчака експонувались на 10 персональних виставках в Австралії (з 1956)[3]. Поза межами Австралії мав індивідуальні виставки: Лондон (1981), Париж (1981), Нью-Йорк (1980 і 1982), Філадельфія (1980 і 1981), Вашингтон (1980), Торонто (1980 і 1982 — по дві), Оттава (1982), Чикаго (1982).

Австралійська газета «Ейдж» з 4 квітня 1956 р. повідомляла про відкриття виставки картин Савчака в Національній галереї Вікторії. Австралійський журнал «The Bulletin[en]» з 18 грудня 1957 р. писав[1]:

Володимир Савчак звернув свій зір на батьківщину Наматжіри. Наслідки можна побачити у Вікторіянській Мистецькій Галерії Мельбурна у формі картин. Вони різняться від версії Наматжіри впровадженням на тло краєвиду червоних пісків і скель та тендітних дерев, мешканців-автохтонів, якими Наматжіра у своїх картинах не цікавився. Володимир Савчак малює нараду старших племени Арунта, що відбувається за селом, під деревами; або дівчину того ж племени, на тлі краєвиду. Малюючи ці краєвиди, Савчак бачить трошки глибше від свого колеги-уродженця цих сторін, він також користується жвавішою симфонією барв.

«Ейдж» з 1 грудня 1959 р. стверджує поступ Савчака в картинах, що зображують центральну Австралію, він звертає увагу на майстерне користування світлом та барвами, а також на проникливий зір і мистецьке відображення спостереженого[1][9].

У зв'язку з виставкою картин мистця в Сіднеї З березня 1963 р., тижневик «Українець в Австралії» писав[1]:

Володимир Савчак зобразив нам силу і ритм людського життя та поезію природи середньої Австралії з таким знанням предмету, що його картини захоплюють глядача. Це дослідник, винахідник, що старається пізнати і зрозуміти щораз то нові простори природи і людей. Талант мистця заблистів у світосприйманні дійсности, серед якої він живе. Щоб передати дійсність на полотно, маляр мусить мати відповідний «клімат»… Про той відповідний «клімат» довідуємося з листа написаного до автора цих рядків нашим австралійським мистцем: «… Країна не убога, але люди у сталій погоні за грошем… Про мої виставки були прихильні згадки і фота. На жаль, у своєму кочівничому житті, часто з валізкою в руках, не маю колекції витинків із часописів. Часто на запит своїх, щоб не потребував писати про себе, я залучував ті витинки, і так вони попропадали… В австралійському мистецькому світі я здобув певний авторитет… Знаю з досвіду, що опінія чужинців буває більш переконливою… Я дістався на сторінки нашої преси, коли австралійська преса про мене заговорила…»

Ярослав Масляк у «Вільній думці» у зв'язку із тою самою виставкою, писав[10]:

Володимир Савчак по своїй спеціяльності пейзажист. Крім австралійського, багатогосюжетно краєвиду, діяпазон його творчости є куди ширший. Там зустрічаєте іконостас з прегарною Почаївською Богоматір'ю, портрети наших історичних постатей, колекцію студій квітів, стару Бережанську церковцю, низку картин пластових таборів… Володимир Савчак — пластун, сеньйор: труди та невигоди — це ніщо на шляху мистця,… яким гордяться та радіють його успіхами земляки-Бережанці!

На виставці «Художники Синіх Гір» (Австралія) одержав нагороду «Найкращого місцевого художника»[2][3][11].

Нагороджений медаллю за свою картину на Світовій виставці українських мистців у Торонто[3]. Її репродукцію вміщено в каталозі цієї виставки[12], яка також була висвітлена в новинах на канадському телебаченні, що подавало інформацію про цю міжнародну виставку[13].

В Україні твори Савчака експонуються з 1993 р. 2010 року одну з його найвідоміших картин «Emily Gap in Central Australia»[14] було виставлено на аукціоні художніх робіт[9].

Виставки

[ред. | ред. код]

Персональні:

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Бережанська Земля[недоступне посилання] Ред. Василь Лев - Наукове Товариство ім. Шевченка, Український Архів т. 19, вид. Видавець Комітет «Видавництва Бережани» - Нью-Йорк-Париж-Сідней С. 877
  2. ↑ а б в г д е Альманах Українського життя в Австралії. «Вільна Думка» та Фундація Українознавчих Студій в Австралії, Сідней 1994. ISBN 0-908168-04-7 с. 33, 89, 91, 97, 105—106, 293, 386, 422, 431, 441, 560, 918—919
  3. ↑ а б в г д е Australia Council (1984), Ethnic Arts Directory, 3rd Edition, North Sydney ISSN 0158-6343 (англ.)
  4. ↑ а б Українці в Австралії. том 1, Союз Українських Організацій Австралії, Мельбурн 1966. Ст. 358, 397, 613, 635, 672, 725, 731
  5. ↑ Pavlyshyn, Marko. «Culture and the émigré consciousness: Ukrainian theatre in Australia 1948—1969» // Australasian Drama Studies, № 20, April 1992. Department of English, University of Queensland, с. 56 (англ.)
  6. ↑ Володимир Савчак: Звання «Почесний громадянин міста Бережани» [Архівовано 2013-08-16 у Wayback Machine.] присвоєно рішенням сесії Бережанської міської ради 04.08.1993 року
  7. ↑ Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.
  8. ↑ Кравченко, Петро. «СУОМА (НПВ) Спілка Українських Образотворчих Мистців Австралії (НПВ)» // Альманах Українського життя в Австралії. «Вільна Думка» та Фундація Українознавчих Студій в Австралії, Сідней 1994. ISBN 0-908168-04-7 с. 419—421
  9. ↑ а б Лот 15: Савчак Володимир (р. 1911) «Emily Gap в центральній Австралії», 1957 р. // Аукціонний Дім «ЗС», 'Аукціон українське, російське мистецтво XX—XXI ст.' 18 квітня 2010, Київ. С. 26
  10. ↑ Ярослав Масляк «Перед виставкою Володим. Савчака» // Вільна Думка, березень 1963 — Сідней, Австралія
  11. ↑ 'Charity to benefit from art exhibit', in The Mountain Gazette (Australia), 30 September 1972, Vol. 11, No. 27, p.1 (англ.)
  12. ↑ Hordynsky, Sviatoslav [editor]. Catalogue: Ukrainian Artists International Exhibit Toronto Canada 1982 Published by Ukrainian Canadian Art Foundation, Toronto, 1982 ISBN 096912130X / ISBN 9780969121305
  13. ↑ а б в «Виставка картин В. Савчака» / Вільна Думка 31.10.82
  14. ↑ Shore, Arnold 'Art shows: The best for some time", The Age, 27 May 1958 p.2 (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Савчак_Володимир_Васильович&oldid=43244954