Садиба Афанасія Фета
| Садиба Афанасія Фета | |
|---|---|
Головний будинок садиби | |
| 51°59′21″ пн. ш. 36°28′39″ сх. д. / 51.98917000002777655° пн. ш. 36.47750000002777426° сх. д. | |
| Тип | нерухомість[d] |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd |
| Країна |  Росія |
| Розташування | 1-а Вороб'ївка |
| Засновано | 2010 рік |
| Сайт | Офіційний сайт |
  Садиба Афанасія Фета (Росія) | |
 | |
 Садиба Афанасія Фета у Вікісховищі | |
Садиба А. А. Фета — колишній маєток Афанасія Фета, нині філія Курського обласного краєзнавчого музею, що розташована в селі 1-а Вороб'ївка. Садибний будинок стоїть на високому березі річки Тускар і оточений парком із ставком, а також садибними будівлями.
Садиба розташовується на території земель у селі Вороб'ївка, якими до XVIII століття володів князь Кантемир. Пізніше вони перейшли поміщику М. С. Кодріну, а від нього — роду Ртищевих. До Фета останнім власником маєтку була Настасья Петрівна Ртищева, у шлюбі Ширкова[1].
У 1877 році Фет продав куплений у 1860 році маєток Степанівка (поряд із селом Микуличі; не зберігся) у Мценському повіті Орловської губернії і купив старовинний маєток Вороб'ївку в Курській губернії — панський будинок на березі річки Тускар, біля будинку — віковий парк у 18 десятин, за річкою — село з ріллею, 270 десятин лісу за три версти від будинку[2].
Садиба була значною мірою реконструйована Фетом. У панському будинку на місці мезоніну та горища було збудовано повноцінний другий поверх із трьома новими кімнатами[1]. Біля будинку були закладені клумби, а за будинком посаджено парк, вирито два ставки, у які було запущено рибу[3]. Поет багато займався господарськими питаннями, систематично об'їжджав свої володіння на запряженому в невеликий візок віслюку на прізвисько Некрасов. Тут він провів останні роки свого життя, займаючись творчістю[4].
Садибу Фета відвідували багато відомих людей: Лев Миколайович Толстой, Володимир Сергійович Соловйов, Петро Ілліч Чайковський. Останній так відгукувався про Вороб'ївку: «…Що за будинок, що за парк, що за затишний притулок для поета, що старіє… Що за чарівний куточок ця Вороб'ївка! Справжнє житло для поета»[4]. Тургенєв називав Вороб'ївку «маленькою Швейцарією»[5].
Після 1917 року будівлі садиби використовувалися з різною метою: тут розміщувалися гуртожиток, клуб, поштове відділення, машинно-тракторна станція, пташник і, нарешті, школа[4]. У 1980 році при школі було створено музейну кімнату, присвячену А. А. Фету. У 1980-х роках розпочалося планування реставрації садибного будинку та парку. З 1986 року проводяться щорічні фетівські читання. У 1990 році було затверджено охоронну зону садиби[6].
У 2010 році садибу було передано Курському обласному краєзнавчому музею, після чого розпочалася робота щодо відновлення її зовнішнього вигляду та інтер'єрів на основі старих фотографій[4]. У грудні 2016 року музей-садиба була відкрита для публіки[3].
В основному будинку садиби відтворено інтер'єри дворянського будинку: їдальня, вітальня з роялем. На другому поверсі розташовані кабінет Фета, його спальня, кімната дружини та більярдна. У будівлі колишніх конюшень та каретної розташований концертний зал[4].
Експозиція музею відтворена за фотографіями та мемуарами. Вона складається з речей, схожих на ті, що використовувалися в маєтку за життя поета. Оригінальних речей у музеї практично немає — меблі, якими користувався Фет, не збереглися, а з інших предметів інтер'єру до сьогодення дійшло лише прес-пап'є[3].
Навколо будівель облаштовано парк. Неподалік розташований ставок, у якому живуть лебеді. На території садиби є господарське обійстя, у якому є клітини з тваринами та птицею. Також відвідувачам пропонується покататися на візку, який везе віслюк[4]. Співробітники музею сприяють організації на території садиби святкових заходів. Щороку влітку організуються Фетівські читання, які залучають любителів поезії та літераторів[3].
-
Їдальня -
Рояль у вітальні -
Бібліотека -
Спальня Марії Петрівни -
Лебеді на ставку -
Віслюк біля парку
- ↑ а б Холодова Е. В. Воробьёвка (1-я Воробьевка). Малая курская энциклопедия (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ Иван Кузнецов. Девелопер Афанасий Фет // Коммерсантъ — Деньги. — 2017. — № 17 (4). Архівовано з джерела 27 липня 2022.
- ↑ а б в г Скрипка А. (5 грудня 2016). Усадьбу Фета под Курском полностью открыли для туристов. Российская газета (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ а б в г д е Литературное путешествие по Курской области: в гости к Фету. Друг для друга Online (рос.). 26 червня 2018. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ "Маленькая Швейцария" Фета под Курском откроется после реставрации к 195-летию поэта. ТАСС (рос.). 5 грудня 2015. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ Холодова Е. В. Полвека курских усадебных музеев: проекты, практика, перспективы // Строительство и реконструкция. — 2017. — № 6 (74) (22 октября). — С. 95-106.