Перейти до вмісту

Садиков Айдос Жандосович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Садиков.
Садиков Айдос Жандосович
каз. Айдос Жандосұлы Садықов Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1968[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Карабутак[d], Каргалинський район, Актюбінська область, Казахська РСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 липня 2024(2024-07-02)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
·вогнепальна рана[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Казахстан Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняКиїв[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, політик, політичний активіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materАктюбинський державний університет імені К. Жубановаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська, казахська і російська Редагувати інформацію у Вікіданих

Садиков Айдос Жандосович (каз. Садықов Айдос Жандосұлы, Sadyqov Aidos Jandosūly; 6 грудня 1968, Карабутак Актюбінської області, Казахська РСР — 2 липня 2024, Київ, Україна) — казахстанський журналіст, опозиціонер. Керівник інтернет-медіа БАСЕ (каз. БӘСЕ).

Був опозиціонером до колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва та чинного президента Касим-Жомарта Токаєва, якого звинувачував у проросійській позиції.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Садиков народився в селі Карабутак Актюбинської області в Казахстані, неподалік кордону з Росією. Навчався в російськомовній школі, вдома спілкувався казахською. Закінчив історичний факультет Актюбинського педагогічного інституту, займався бізнесом, торгівлею, працював у нафтовидобувній галузі.

У Казахстані Садиков був відомим опозиціонером, він виступав проти колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. В Актюбинській області очолював місцеву філію Загальнонаціональної соціал-демократичної партії Азат, опозиційної до Назарбаєва. Співзасновник громадського руху «Гастат», створював незалежні профспілки на підприємствах нафтовидобувної компанії «СНПС-Актобемунайгаз». Був співголовою соціал-ліберальної партії «Жусан».

2005 року почав політичну кар'єру, очоливши актобський відділ опозиційної партії «Справжній Ак жол», яка намагалася пройти до парламенту. 2010 року Садиков вийшов з партії через те, що, за його ж словами, її лідери вважали його надто радикальним і некерованим.

2010 року брав участь у протестах за відставку Назарбаєва, звільнення політв'язнів і проти продажу землі, яка формально не була санкціонована владою Казахстану. Проти Садикова порушили низку кримінальних справ, його звинувачували в розповсюдженні фальшивих грошей, бійці, у спротиві поліції. Місяць Садиков перебував на примусовій психіатричній експертизі. 2010 року засуджений до двох років ув'язнення за звинуваченням у хуліганстві, у в'язниці його намагалися завербувати ­казахські спецслужби, від чого він відмовився.

На початку 2014 року казахська влада порушила справу проти його дружини-журналістки, з якою Садиков має двох дітей. У березні 2014 року переїхав з родиною з Казахстану до України, оселився в Києві, де продовжив опозиційну діяльність.[4][5] Того ж року Садиков анонсував створення інтернаціонального батальйону в ЗСУ[6].

14 жовтня 2020 року Шевченківський суд Києва почав провадження за позовом ТОВ «ABS-Мунай» проти Айдоса та Наталі Садикових про захист діової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації[7].

У січні 2022 року підтримав протести у Казахстані, тоді для їхнього придушення вводили війська ОДКБ. Після 24 лютого 2022-го канал «БАСЕ» активно писав про російське вторгнення до України й засуджував його. Канал першим розповів про створення в ЗСУ батальйону «Туран», який складається з добровольців з Центральної Азії та Кавказу[8].

Восени 2023 року Айдоса та Наталію Садикових оголосили в розшук у Казахстані за звинуваченням у розпалюванні ворожнечі[9].

Вбивство

[ред. | ред. код]

18 червня 2024 року в Києві на вулиці Віктора Ярмоли на Садикова скоєно напад[10][11]. Нападник підійшов до авто, у якому їхали Садиков із дружиною, та вистрілив йому у скроню[12]. Журналіста у важкому стані з пораненням голови доправили до лікарні[13].

Було почато досудове розслідування за фактом замаху на умисне вбивство (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 ККУ)[14][15]. Токаєв заявив, що казахстанські правоохоронці готові розслідувати замах, щоб «встановити істину»[8][16]. Дружина Садикова Наталія назвала президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва «основним вигодонабувачем» від смерті її чоловіка[17].

Протягом майже двох тижнів Садиков перебував у стані глибокої коми, лікарі давали мінімальні шанси на одужання[18][19]. 2 липня Садиков помер у лікарні[20].

Розслідування

[ред. | ред. код]

21 червня українська поліція виявила, що замах здійснили двоє громадян Казахстану, які прибули до Києва 2 червня з Польщі. Алтаю Жаканбаєву (нар. 9.02.1988) та Мейраму Каратаєву — співробітнику департаменту поліції Костанайської області на півночі Казахстану (нар. 9.05.1991) заочно оголосили підозри і оголошено в міжнародний розшук, обоє виїхали з України в день замаху до Молдови[21]. 6 червня Жаканбаєв купив авто Opel Vectra, а 8 червня підозрювані через Booking забронювали квартиру поблизу місця проживання Садикова[22].

22 червня Алитай Жаканбаєв здався владі Казахстану, його затримали й допитали[23]. 27 червня Казахстан відмовив видавати Україні підозрюваних[24][25]. 2 липня, після смерті Садикова, його вбивцям було змінено кваліфікацію злочину з замаху на вбивство на умисне вбивство на замовлення та за попередньою змовою групою осіб (п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 ККУ)[26].

Родина

[ред. | ред. код]

Наталія Садикова — дружина, троє дітей[27].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г https://meduza.io/en/feature/2024/07/02/his-death-is-on-tokayev-s-conscience — 2024.
  2. ↑ а б https://www.azattyq.org/a/33018108.html
  3. ↑ https://www.bbc.com/russian/articles/crgmn7nlz04o
  4. ↑ История Айдоса Садыкова. От регионального активиста до цели покушения в Киеве. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 1 липня 2024.
  5. ↑ Спроба вбивства Айдоса Садикова. Чому 10 років тому казахський опозиціонер приїхав в Україну і що відомо про замах на нього в Києві. nv.ua (укр.). Процитовано 21 червня 2024.
  6. ↑ Айдос Садыков обратился к Порошенко с просьбой воевать на Украине (ВИДЕО). diapazon.kz (рос.). 21 червня 2024. Процитовано 21 червня 2024.
  7. ↑ https://data-ua.com/person/11252399
  8. ↑ а б «Вони спробують мене вбити». Що потрібно знати про казахського журналіста Айдоса Садикова, якого намагались застрелити в Києві. babel.ua (укр.). 19 червня 2024. Процитовано 21 червня 2024.
  9. ↑ Свобода, Радіо (19 червня 2024). У Києві стріляли в казахського журналіста-опозиціонера Айдоса Садикова – ЗМІ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 21 червня 2024.
  10. ↑ У Києві стріляли в казахського журналіста-опозиціонера. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 червня 2024.
  11. ↑ В Киеве совершено покушение на автора казахстанского оппозиционного ютуб‑канала «Бәсе» Айдоса Садыкова. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 21 червня 2024.
  12. ↑ Національна поліція України. www.npu.gov.ua (ua) . Процитовано 21 червня 2024.
  13. ↑ Дружина Садикова розкрила подробиці замаху на її чоловіка та сказала, в якому він стані. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 червня 2024.
  14. ↑ Стрілянина в Києві. У столиці скоєно замах на казахського опозиціонера Айдоса Садикова. nv.ua (укр.). Процитовано 21 червня 2024.
  15. ↑ Замах на казахського журналіста у Києві. Розпочато досудове розслідування. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 червня 2024.
  16. ↑ Замах на Садикова. Токаєв заявив, що Казахстан готовий приєднатись до розслідування. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 червня 2024.
  17. ↑ Наталья Садыкова назвала президента Токаева «основным выгодополучателем» от смерти ее мужа, в которого стрелял киллер. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 24 червня 2024.
  18. ↑ Дружина казахського журналіста Айдоса Садикова: Лікарі дають 0,01% шансу на одужання після замаху. imi.org.ua (укр.). Процитовано 24 червня 2024.
  19. ↑ "Лікарі дають 0,01%": дружина Садикова розповіла про стан чоловіка. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 червня 2024.
  20. ↑ Казахський журналіст-опозиціонер Айдос Садиков помер після замаху у Києві. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 липня 2024.
  21. ↑ Напад на казахського опозиціонера Садикова: двом іноземцям оголосили підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 червня 2024.
  22. ↑ Дурова, Дар'я (21 червня 2024). Поліція встановила виконавців замаху на казахстанського опозиціонера в Києві: їм повідомили про підозру. Oboz-Incident (укр.). Процитовано 24 червня 2024.
  23. ↑ Одного з підозрюваних у замаху на казахського опозиціонера Садикова затримали. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 червня 2024.
  24. ↑ Казахстан отказался выдавать Украине подозреваемого в покушении на журналиста Айдоса Садыкова. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 30 червня 2024.
  25. ↑ Замах на Садикова: Казахстан відмовляється видавати Україні підозрюваних. РБК-Украина (укр.). Процитовано 30 червня 2024.
  26. ↑ Після смерті казахського опозиціонера Садикова підозрюваним змінять підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 липня 2024.
  27. ↑ Беков, Асыл (3 липня 2024). Айдос Садыков: что известно о скончавшемся после покушения в Киеве журналисте. ulysmedia.kz (рос.). Процитовано 3 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Садиков_Айдос_Жандосович&oldid=43019694