Саекі но Іваю
| Саекі но Іваю | |
|---|---|
| 佐伯石湯 | |
| Народився | невідомо |
| Помер | після 710 |
| Підданство | Японія |
| Посада | чінтекі сьоґун |
| Термін | 709 рік |
| Рід | Саекі |
| Батько | Саекі но Маро |
| Діти | Саекі но Ідаті |
Саекі но Іваю (д/н — після 710) — середньовічний японський державний та військовий діяч наприкінці періоду Асука. Один з перших відомих сьоґунів.
Походив з аристократчиного роду Саекі. Другий син Саекі но Маро, кокусі провінції Бінґо. Про дату народження та початок кар'єри нічого невідомо. У 690-х роках отримав молодший п'ятий ранг та посаду кокусі провінції Ісе. У 697 році отримав верхню ступінь 5 молодшого рангу та 10 дворів.
702 року призначено зовнішнім секретарем (ґьонкі) дайдзьокана (Вищої державної ради), що відповідав за збирання податків. Того ж року отримує старший п'ятий ранг. В подальшому призначено старшим помічником Міністра народних справ.
У 709 році з огляду на повстання еміші на півночі держави разом з Косе но Маро очолив військовий похід. Саекі но Іваю отримав посаду чінтекі сьоґун — «полководець — завойовник варварів Заходу». На чолі флотилії рушив узбережжям Японського моря, висадившись на захід о. Хонсю. Тут успішно воював з супротивником, внаслідок цього зміцнив позиції японців, розширивши володіння від фортеці Дева, захистивши увесь повіт. Але рушити у гори не наважився.
Остання згадка про Саекі но Іваю відноситься до 710 року, коли він на посаді очільника правого кінного загону служив під орудою Отомо но Табіто брав участь у урочистій процесії вулицею судзуки до імператорського палацу (в ній вперше зафіксовано участь представникі вплемен еміші і хаято). Того ж року отримав нижню ступінь 5 старшого рангу. Подальша доля невідома.
- Titsingh, Isaac. (1834). Annales des empereurs du Japon (Nihon Odai Ichiran). Paris: Royal Asiatic Society, Oriental Translation Fund of Great Britain and Ireland. OCLC 5850691.
- Kōdansha. (1993). Japan: an Illustrated Encyclopedia. Tokyo: Kōdansha