Сайенек (озеро)
Сайенек | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
53°50′02″ пн. ш. 23°05′44″ сх. д. / 53.83389° пн. ш. 23.09556° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Регіон |
Авґустів ![]() | |||
Розташування |
![]() | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | риннове | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 68,2 км² | |||
Висота | 119,2 м | |||
Глибина середня | 5,7 м | |||
Глибина макс. | 26 м | |||
Довжина | 1,4 км | |||
Ширина | 0,75 км | |||
Берегова лінія | 3,5 км | |||
Об'єм | 3911,8 км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Країни басейну | Польща | |||
Інше | ||||
![]() | ||||
| ||||
![]() ![]() |
Сайенек — озеро біля міста Августів, підляського воєводства.
Відповідно до списку стоячих вод, розроблений Комісією місцевих і фізико-географічних об'єктів, озеро має назву Sajenek[1]. В минулому також називалося Jeziorko[2][3].
Озеро Сайенек розташоване в 7,5 км від центру міста, в колишньому селі Сайенек, що було приєднане до Августова в 1973 році. Сайенек розташовано на Сувальщині, в межах Августівської рівнини (будучи частиною Балтійської гряди) на висоті 119,2 м над рівнем моря. Озеро оточено лісами пущі Августівської.
Коефіцієнт розвитку берегової лінії становить 1,2, і індекс розкриття 12. У 2000 році озеро мало 2 клас чистоти зараз же цей клас спадає[4].На озері заборонено плавати плаваючими агрегатами з використанням двигуна внутрішнього згоряння з 15 червня по 15 вересня кожного року[5].
Сайенек разом з озерами Сайно, Сайенко та річкою Рудавка заповнюють тунельну долину розширюючи широтність. Сайенек на південному заході з'єднується з озером Сайно, і на північному сході, через перешийок, з озером Саєнко (у XVIII столітті тут проходив тракт до Гродно).
У сфері риболовлі та рибальства, Сайенек управляється Місцевою групою рибальства «Pojezierze Suwalsko-Augustowskie»[6].
Наприкінці XIX століття Сайенек став окремим водосховищем, коли колишня східна частина озера Сайно була відділена дамбою, піднятою для потреб Заніненьської залізниці, що будувалась. в 1911 році через дамбу було прокладено дорогу до Гродна. В даний час по трасі № 40 проходить залізнична колія та провінційна дорога № 664.
- ↑ Комісія місцевих і фізико-географічних об'єктів: Hydronimy. Izabella Krauze-Tomczyk, Jerzy Ostrowski (oprac. red). T. 1. Cz. 2: Wody stojące. Warszawa: Główny Urząd Geodezji i Kartografii, 2006, s. 304. ISBN 83-239-9607-5. [dostęp 2014-07-13].
- ↑ Instytut Meteorologii i Gospodarki Wodnej: Atlas jezior Polski. Jerzy Jańczak (red.). T. III: Jeziora Pojezierza Mazurskiego i Polsku Południowej. Poznań: Bogucki Wydawnictwo Naukowe S.C., 1999, ss. 16-17. ISBN 83-88163-13-2.
- ↑ Irena Batura, Wojciech Batura: Po Ziemi Augustowskiej. Przewodnik dla turysty i wczasowicza. Suwałki: Wydawnictwo "Hańcza", 1993, s. 105. ISBN 83-900828-3-7.
- ↑ Informacja Podlaskiego Wojewódzkiego Inspektora Ochrony Środowiska o stanie środowiska na terenie powiatu augustowskiego w 2012 r.. Suwałki: Wojewódzki Inspektorat Ochrony Środowiska w Białymstoku. Delegatura w Suwałkach, 2013.
- ↑ Uchwała nr 68/XI/07 Rady Powiatu w Augustowie z dnia 11 września 2007 r. Samorząd Powiatu Augustowskiego. Процитовано 13 липня 2014.
- ↑ Lokalna Strategia Rozwoju Obszaru Rybackiego „Pojezierze Suwalsko-Augustowskie”. Załączniki. Suwałki: Lokalna Grupa Rybacka „Pojezierze Suwalsko-Augustowskie”, 2011.
- Instytut Meteorologii i Gospodarki Wodnej: Atlas jezior Polski. Jerzy Jańczak (red.). T. III: Jeziora Pojezierza Mazurskiego i Polsku Południowej. Poznań: Bogucki Wydawnictwo Naukowe S.C., 1999, ss. 16-17, 90. ISBN 83-88163-13-2.
- Irena Batura, Wojciech Batura: Po Ziemi Augustowskiej. Przewodnik dla turysty i wczasowicza. Suwałki: Wydawnictwo "Hańcza", 1993, ss. 105-107. ISBN 83-900828-3-7.
- Geoportal.gov.pl. Główny Urząd Geodezji i Kartografii. Процитовано 13 липня 2014.
- Plan urządzenia gospodarstwa leśnego Nadleśnictwa Augustów na okres 01.01.2005-31.12.2014. Program ochrony przyrody. Białystok: Regionalna Dyrekcja Lasów Państwowych w Białymstoku.