Перейти до вмісту

Сакр ібн Мухаммад аль-Касімі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сакр ібн Мухаммад аль-Касімі
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Прапор
 Емір Рас-ель-Хайми
17 липня 1948 — 27 жовтня 2010
Попередник: шейх Султан ібн Султан аль-Касімі
Наступник: шейх Сауд ібн Сакр аль-Касімі
 
Ім'я при народженні: араб. صقر بن محمد بن سالم بن سلطان بن صقر بن راشد بن مطر القاسمي Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 9 квітня 1918(1918-04-09) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рас-ель-Хайма, ОАЕ Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 27 жовтня 2010(2010-10-27) (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рас-ель-Хайма, ОАЕ Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  ОАЕ Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Saud bin Saqr al Qasimid, Ахмед бін Сакр аль-Касімі[1] і Khalid bin Saqr Al Qasimid Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шейх Сакр ібн Мухаммад аль-Касімі (араб. صقر بن محمد القاسمي) — емір Рас-ель-Хайми, емірату на березі Перської затоки, з 1948 по 2010 рік. 10 лютого 1972 року, що під його керівництвом, Рас-ель-Хайма стала сьомим членом Договірного Оману, який увійшов в Об'єднані Арабські Емірати.

Він став правителем Рас-ель-Хайми 17 липня 1948 року, коли повалив свого дядька і тестя шейха Султана ібн Султана аль-Касімі в ході безкровного державного перевороту[2]. Сакр вислав скинутого султана в Шарджу. На момент його смерті в 2010 році, Сакр був найстарішим правлячим монархом, його вік становив близько 90 років[3].

Рання біографія

[ред. | ред. код]

Шейх Сакр аль-Касімі народився в місті Рас-ель-Хайма, де він виховувався у свого батька, шейха Мухаммада ібн Султана, який правив еміратом як регент від імені свого хворого і паралізованого батька Саліма ібн Султана ель-Касімі в 1917—1919 роках. Однак, після смерті Мухаммада ібн Султана його молодший брат Султан ібн Султан взяв владу в свої руки[4]. Султан ібн Султан аль-Касімі був визнаний англійцями як правитель Рас-ель-Хайми в 1921 році[5].

Прихід до влади

[ред. | ред. код]

Шейх Сакр ібн Мухаммад аль-Касімі став правителем емірату Рас-ель-Хайма 17 липня 1948 року, коли в ході безкровного перевороту повалив Султана ібн Султана аль-Касімі, який нібито нехтуючи своїми підданими і сіючи між ними розлад, таємно підписав нафтові концесії з британською компанією Petroleum Concessions Ltd.[6].

У перші роки при владі Сакр зіткнувся з необхідністю вирішити складну проблему, пов'язану з племенем Шілух, яке лежало під впливом султана Маската, але традиційно жили в гірських і прибережних районах Рас-ель-Хайми, наприклад, в раніше непокірному селі Шаам. В результаті Шілух, а також племена Зааб в Джазірат-ель-Хамрі і Танаїдж в Рамсі були взяті під контроль Рас-ель-Хайми військовим шляхом.

Політика і приєднання до ОАЕ

[ред. | ред. код]

Після отримання контролю над всією територією Рас-ель-Хайми Сакр почав делегувати свою владу вождям племен, щоб уникнути подальшого кровопролиття і полегшити співпрацю з племенами. Ці племінні вожді виконували роль посередників між шейхом Сакром і народом Рас-ель-Хайми; жоден виходець з того чи іншого племені не міг зустрітися з еміром без дозволу відповідного валі або шейха.

Шейх Сакр спочатку не підтримав включення Рас-ель-Хайми в ОАЕ, коли ті були утворено 2 грудня 1971 року. Причиною відмови стала суперечка з Іраном з приводу островів в Перській затоці, які до встановлення британського панування в регіоні контролювалися правителями Рас-ель-Хайми і Шарджі. Після евакуації британців і до створення ОАЕ, іранські військово-морські експедиційні сили висадилися на островах 30 листопада 1970 року[7]. Шейх Сакр оголосив умовою вступу Рас-ель-Хайми в ОАЕ обіцянки шейха Заїда ібн Султана аль-Нахайяна (еміра Абу-Дабі), шейха Рашида ібн Саїда аль-Мактума (еміра Дубаїв), що новий федеральний уряд ОАЕ підтримає претензії Рас-Ель-Хайм на острови. Після отримання цих обіцянок емірат Рас-Аль-Хайма приєднався до ОАЕ 10 лютого 1972 року[7].

Шейх Сакр призначив свого старшого сина, Халіда ібн Сакра Аль-Касімі, наслідним принцом Рас-ель-Хайми в 1974 році. 28 квітня 2003 року Сакр призначив іншого свого сина, шейха Сауда ібн Сакра аль-Касімі наслідним принцом Рас-ель-Хайми[8] а Халіда відправив у вигнання в місто Маскат, столицю Омана. Вперше в ОАЕ наслідний принц втратив своє право таким чином, і в цей період армія ОАЕ була розгорнута навколо режимних об'єктів в Рас-ель-Хаймі на випадок заворушень[9].

Халід був відомий як прихильник прав жінок і прозахідних реформ. Його дружина, шейха Фавкаі аль-Касамі, була драматургом і активним борцем за жіночі права.

Смерть і спадкоємність

[ред. | ред. код]

Шейх Сакр помер після тривалої (кілька місяців) хвороби 27 жовтня 2010 року[10][11]. Наслідний принц Сауд ібн Сакра аль-Касімі став його наступником. Халід ібн Сакра аль-Касімі ж розмістив в мережі відео, проголосивши себе правителем Рас-ель-Хайми незабаром після смерті свого батька. Відео було частиною ширшої кампанії Халіда, який сподівався заручитися підтримкою США і регіональних влад[12].

Повідомляється, що Халід не користувався великою підтримкою серед племен Рас-ель-Хайми і лідерів інших шести еміратів. Верховна рада союзу, що складається з правителів 7 правителів еміратів ОАЕ, незабаром заявила про свою підтримку шейху Сауду як наступника шейха Сакра[13]. Сауд оголосив 40-денний траур після свого призначення[14] .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://rakez.com/en/About/Leadership
  2. ↑ Fryer, Jonathon (1 November 2010). Sheikh Saqr bin Mohammed Al Qasimi. The Guardian. Процитовано November 2014.
  3. ↑ [1]
  4. ↑ Sheikh Saqr bin Mohammad al Qasimi. The Daily Telegraph. 27 October 2010. Процитовано 28 October 2010.
  5. ↑ Heard-Bey, Frauke (1996). From Trucial States to United Arab Emirates. London: Longman. ISBN 0582277280.
  6. ↑ Heard- Bey, Frauke (1996). From Trucial States to United Arab Emirates. London: Longman. ISBN 0582277280.
  7. ↑ а б Heard-Bey, Frauke (1996). From Trucial States to United Arab Emirates. London: Longman. ISBN 0582277280.
  8. ↑ Ruler of Ras Al Khaimah dies. Процитовано 9 листопада 2016.,
  9. ↑ Sheikh Saqr bin Mohammad al Qasimi. [ [The Daily Telegraph]]. 27 October 2010. Процитовано 9 листопада 2016.
  10. ↑ (WAM). Mourning across UAE after RAK ruler dies - Khaleej Times. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 9 листопада 2016. [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Sheikh Saqr bin Mohammad al Qasimi. London. Процитовано 9 листопада 2016.
  12. ↑ http://www.spiegel.de/spiegel/0,1518,704728,00.html Spiegel Online , 5 July 2010
  13. ↑ Ruler of UAE emirate of Ras al-Khaimah dies. 27 October 2010. Процитовано 9 листопада 2016.
  14. ↑ [2]


Прапор ОАЕ Це незавершена стаття про Об'єднані Арабські Емірати.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сакр_ібн_Мухаммад_аль-Касімі&oldid=43714201