Координати: 53°53′39″ пн. ш. 90°46′24″ сх. д. / 53.8942° пн. ш. 90.7732° сх. д. / 53.8942; 90.7732

Салбицький курган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Салбицький курган
Зображення
Країна  Росія
Адміністративна одиниця Q4405748?
Входить до складу списку пам'яток культури list of cultural heritage sites in Ust-Abakansky District (Russia)d
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Вказівки, як дістатися 8 км северо-западнее села, урочище Салбык
Мапа
CMNS: Салбицький курган у Вікісховищі

53°53′39″ пн. ш. 90°46′24″ сх. д. / 53.8942° пн. ш. 90.7732° сх. д. / 53.8942; 90.7732

Салбицький кургансакський похоронний курган, що відноситься до тагарської культури. Розташований в «Долині царів» у західній частині Мінусинської котловини, за 45 км на північний захід від Абакана, Хакасія, Росія, датується 500—300 рр. до Р. Х. [2] або VIII—VI ст. до Р. Х. [3] Курган мав висоту 11 м, а його окружність близько 500 м. Це найбільший курган тагарської культури. [4] та є могилою знатного сака з його рабами та дружинами. [4] У «Долині царів» є близько 30 інших курганів, хоча вони менші за Великий Салбицький курган.

Курган оточений величезними девонськими плитами вагою 50—70 тонн, привезеними приблизно за 100 км з берегів річки Єнісей. Вони розташовані у формі квадрата з горизонтальними плитами, які утворюють стіни. Мегаліти, можливо, відігравали астрономічну роль і, ймовірно, відповідають положенню сходів і заходів сонця в різні пори року. [5]

Салбицький курган спочатку мав квадратну пірамідальну споруду. Його розкопали в 1954—1956 роках, знявши всю землю з кургану, залишивши на місці монументальні плити по периферії. З'ясувалося, що цю історичну пам'ятку пограбували й оголили в давнину. [6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постановление Совета Министров РСФСР № 624 от 04.12.1974
  2. Haywood, Anthony (2 травня 2012). Siberia: A Cultural History (англ.). Andrews UK Limited. с. 23. ISBN 978-1-908493-36-1.
  3. Rozwadowski, Andrzej; Hampson, Jamie (17 червня 2021). Visual Culture, Heritage and Identity: Using Rock Art to Reconnect Past and Present (англ.). Archaeopress Publishing Ltd. с. 53. ISBN 978-1-78969-847-3.
  4. а б Naumov, Igor V. (22 листопада 2006). The History of Siberia (англ.). Routledge. с. 35. ISBN 978-1-134-20702-2.
  5. Bocharnikov, Vladimir N.; Steblyanskaya, Alina N. (25 вересня 2022). Humans in the Siberian Landscapes: Ethnocultural Dynamics and Interaction with Nature and Space (англ.). Springer Nature. с. 46—47. ISBN 978-3-030-90061-8.
  6. Kleĭn, Lev Samuilovich (29 листопада 2012). Soviet Archaeology: Trends, Schools, and History (англ.). OUP Oxford. с. 321. ISBN 978-0-19-960135-6.
  7. Marsadolov, L. (2014). The Great Salbyk Barrow in Siberia (Archaeoastronomical Aspects of its Studying). Archaeoastronomy and Ancient Technologies. 2 (2): 59—65. S2CID 132181643.