Сальма (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сальма (фін. і карел. Salmi, швед. Salmis) — селище в Росії у складі Питкярантського району Карелії.

У складі селища є 3 поселення:

  • Мийнала
  • Кірккоекі
  • село острова Лункулансаарі

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Розташоване селище у гирлі річки Тулемайокі на північно-східному березі Ладозького озера. Через нього проходить автодорога А130, також є залізнична станція.

З фінської та карельської мови назва селища перекладається як «протока».

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про селище відноситься до 1500 року. Воно було у складі Корельського повіту Водської п'ятини. До захоплення цих територій шведами на початку 17 століття — Солом'яни.

З 1617 року — у складі Шведського королівства.

У 1632 році — були представлені права міста.

За умовами Ништадтського мирного договору в 1721 році землі були повернуті Російській імперії.

На початку XX століття в селах Мийнала, Тулема і селі на острові Лункулансаарі діяли парова лісопилка, керамічний завод і шкіряні майстерні.

З 1918 по 1939 років — селище перебувало у складі Фінляндії.

У 1935-1970-х роках діяв Сальмінський Лососевий рибоводний завод.

З 1940 по 1991 рік — селище змінило свій статус на селище міського типу, діяв великий радгосп «Сальма».

Населення

[ред. | ред. код]
1959[1] 1970[2] 1979[3] 1989[4] 2009[5] 2010[6] 2013[7]
4609 ↘3129 ↗3212 ↗3370 ↘2623 ↘2207 ↘2187

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. Архів оригіналу за 28 квітня 2013.
  2. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. Архів оригіналу за 4 лютого 2020.
  3. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. Архів оригіналу за 28 квітня 2013.
  4. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.
  5. Рекомендуемая нормативная сеть и формы библиотечного обслуживания с указанием численности населения на 1 января 2009 года по данным Карелиястата (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020.
  6. Всероссийская перепись населения 2010 года. Сельские населённые пункты Республики Карелия. Архів оригіналу за 5 березня 2016.
  7. Численность населения в разрезе сельских населённых пунктов Республики Карелия по состоянию на 1 января 2013 года. Архів оригіналу за 9 вересня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Труды Карельского научного центра РАН № 6. 2011. С. 72-79 УДК 947 (470.22) СИСТЕМА РАССЕЛЕНИЯ И АДМИНИСТРАТИВНО+ТЕРРИТОРИАЛЬНОГО ДЕЛЕНИЯ ПРИЛАДОЖСКОЙ КАРЕЛИИ (XII—XVIII ВЕКА) А. Ю. Жуков Институт языка, литературы и истории Карельского научного центра РАН

Посилання

[ред. | ред. код]