Салім Джубран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Салім Джубран
араб. سليم جُبران
Народився4 серпня 1947(1947-08-04)
German Colonyd, Єрусалим, Велика Британія
Помер15 березня 2024(2024-03-15)[1] (76 років)
Країна Ізраїль
Діяльністьсуддя, адвокат, адвокат
Alma materЄврейський університет
Знання моварабська і іврит
ЗакладХайфський університет
ПосадаJustice of the Supreme Court of Israeld, Deputy President of the Supreme Court of Israeld і Israeli Central Elections Committee Chairpersond
Нагороди

Салім Джубран (івр. סלים ג'ובראןараб. سليم جبران‎; 4 серпня 1947, околиці Хайфи, Підмандатна Палестина — 15 березня 2024) — ізраїльський юрист, суддя Верховного суду Ізраїлю (2004[2]-2017). Голова Центральної виборчої комісії Ізраїлю (2013—2015).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Салім Джубран народився 1947 року в німецькій колонії на околицях Хайфи, на території Підмандатної Палестини (нині Ізраїль). Його батьки — араби-християни, нащадки ліванських маронітів[3]. Через кілька років після його народження сім'я переїхала до міста Акко[4].

У 1963 році закінчив середню школу «Терра Санта» (івр. טרה סנטה‎) в Акко. Вступив на юридичний факультет Єрусалимського університету, закінчив його у 1968 році. 1970 року, після дворічного стажування, отримав ліцензію на юридичну діяльність. Дванадцять років займався приватною юридичною практикою[3][4] .

Кар'єра юриста

[ред. | ред. код]

У червні 1982 року був призначений суддею до мирового суду Хайфи, а в травні 1993 року перейшов на роботу в окружний суд Хайфи[4] .

В 2003 році виконував обов'язки судді у Верховному суді Ізраїлю[5]. У травні 2004 року Джубрана було призначено суддею до Верховного суду[6]. Так він став першим арабом, постійним членом цього суду[7][3].

10 листопада 2011 року Джубран, разом із суддями Мір'ям Наор та Едною Арбель, відкинув апеляцію колишнього Президента Ізраїлю Моше Кацава проти ухвали окружного суду, який визнав його винним у скоєнні двох зґвалтувань та низки додаткових статевих злочинів[8] .

У лютому 2012 року персона Джубрана привернула до себе широку громадську увагу, на інавгурації нового голови Верховного суду Ашера Ґруніса Джубран не співав державний гімн, на відміну від інших присутніх. Депутати лівих фракцій стали на захист Джубрана, аргументуючи його небажання співати гімн тим, що там йдеться лише про єврейську душу. Депутати правих фракцій засудили суддю, на їхню думку, всі громадяни повинні співати гімн, навіть якщо їм не подобаються його слова.

Салім Джубран також став першим арабом, який очолював Центральну виборчу комісію Ізраїлю. Під час муніципальних виборів в Ізраїлі 2013 року він заборонив рекламу національної правлячої партії Лікуд через те, що вона була «расистською та майже напевно зачепила почуття арабів ізраїльтян і порушила громадський порядок». У відповідь на таке рішення ЦВК, юридичний радник уряду Ізраїлю Єгуд Вайнштейн припустив, що Центральна виборча комісія Ізраїлю не має повноважень регулювати онлайн-рекламу та зміст передвиборчих плакатів[9].

12 червня 2017 року він був призначений заступником голови Верховного Суду[10]. Він пішов на пенсію пізніше в 2017 році, досягнувши обов'язкового пенсійного 70-річного віку[11].

Наукова та громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Салім Джубран також працював викладачем на юридичному факультеті Хайфського університету. Його було призначено губернатором ізраїльського Ротарі (район 2490) і головою Фонду Зельтнера для правових досліджень, підтримуваного Ротарі Ізраїлю та Тель-Авівським університетом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б הודעת הרשות השופטת על פטירתו של המשנה בדימוס לנשיאת בית המשפט העליון השופט סלים ג'ובראן
  2. 15 nominees named for 4 justice posts. Jerusalem Post. 14 квітня 2004.
  3. а б в And justices all four. Haaretz. 7 травня 2004. Процитовано 5 листопада 2022.
  4. а б в Юваль Йоаз (11 квітня 2004). המלכוד של כבוד השופט ג'ובראן (івр.). Га-Арец. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 5 листопада 2022.
  5. Виконував обов'язки судді— не був постійним членом цього суду.
  6. Supreme Court Justices. Supreme Court of Israel. Процитовано 5 листопада 2022.
  7. It was Joubran's day. Jerusalem Post. 25 травня 2004.
  8. Зачем, когда и почему Кацав отправится в тюрьму. 9 канал (Израиль). 10 листопада 2011. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 26 лютого 2012. [Архівовано 2011-11-12 у Wayback Machine.]
  9. Israel's elections bring 'racism' to the fore. Al Jazeera English. 21 жовтня 2013. Процитовано 5 листопада 2022.
  10. Tzimuki, Tova (12 червня 2017). Judge Salim Joubran appointed deputy Supreme Court chief. Ynetnews. Ynet News. Процитовано 5 листопада 2022.
  11. Israel's First Arab Supreme Court Justice, Salim Joubran, Retiring. Haaretz.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Біографія, на офіційному сайті Управління судової системи Ізраїлю(івр.)