Саліпа Сергій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саліпа Сергій Дмитрович
 Капітан
Загальна інформація
Народження5 червня 1986(1986-06-05)
Ізяслав
Смерть14 липня 2014(2014-07-14) (28 років)
біля села Дмитрівка Донецької області
(підірвався на фугасі)
ПохованняСтарокостянтинів
Військова служба
Роки служби2008—2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Інженерні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)
медаль ООН за бездоганну службу

Сергі́й Дми́трович Салі́па — капітан Збройних сил України; нагороджений медаллю ООН за бездоганну службу — 2010, пам'ятним нагрудним знаком МО України «Воїн-миротворець» — 2011. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Сергій Саліпа народився 5 червня 1986 року в м. Ізяслав, у родині медиків. Невдовзі родина переїхала до м. Старокостянтинова, де Сергій успішно навчався в школі № 2.[1]

Після 9 класів вступив на навчання до Кам'янець-подільського військового ліцею, по тому закінчив Кам'янець-Подільський військовий інститут за спеціальністю військового інженера. З 2008 року — у Збройних силах України, військова частина А-0563, Охтирка, 91-й інженерний полк.

З грудня 2009 по червень 2010 року — служба у миротворчій місії ООН в Ліберії — перекладач групи планування застосування авіації 56-го окремого вертолітного загону.

У зоні антитерористичної операції — з 25 травня 2014-го, командир роти інженерного забезпечення руху. 14 липня біля села Дмитрівка Донецької області при виконанні функцій керівника групи, рушив на пошуки останків сапера 72-ї механізованої бригади, до якої був прикомандирований; підірвався на фугасі.

Похований в Старокостянтинові, вдома лишилися дружина та двоє 6-річних синів.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
  • Почесний громадянин міста Хмельницького (посмертно)
  • Почесний громадянин Старокостянтинівського району (посмертно)
  • Почесний громадянин Охтирки (посмертно).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Він випромінював спокій та надійність. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-20 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]