Самантабхадрі
Самантабхадрі (деванагарі,санскр. समन्तभद्री ; samantabhadrī IAST; тиб. ཀུན་ཏུ་བཟང་མོ [kun tu bzang mo]) є дакіні і жіночим Буддою буддійської традиції Ваджраяни. Вона є дружиною і жіночим аналогом Самантабхадри, відомого серед деяких тибетських буддистів як Первинний Будда. Сама Самантабхадрі відома як споконвічна Мати Будда. Самантабхадрі є аспектом дакіні дхармакая Трікая, або трьох тіл Будди. Таким чином, Самантабхадрі представляє той аспект стану Будди, в якому ніколи не виникали омани та концептуальні думки. Як джерело або джерело аспектів божественного жіночого начала, її можна розуміти як Велику Матір або як аспект Праджняпараміти.[1]
Самантабхадрі — це фігура, яка зустрічається в основному в школах тибетського буддизму Ньїнгма або Старого перекладу. Фігура, яка майже еквівалентна Самантабгадрі в школах Нового перекладу або Сарма, це Ваджрадхату-ішварі; вона темно-синя, а її консорт Ваджрадгара.[2]
Самантабхадрі — це вираження концепції, яка, за змістом, невиразна словом чи символом, кінцева порожнеча природи розуму. Цей аспект дакіні виходить за межі статі, форми чи вираження. За словами Джудіт Сіммер-Браун, сила дакіні в усіх її формах базується на тому факті, що всі практики медитації в кінцевому підсумку вказують на дакіні Самантабхадрі. У її іконографії Самантабхадрі біла, головний символ аспекту мудрості розуму — на відміну від її консорта, котрий є небесно-блакитним, що символізує безмежність і безформність. Як і її консорт, вона з'являється оголеною (санскрит: Дигамбара) і без прикрас, представляючи основну природу розуму. Зазвичай Самантабхадрі зображена в поєднанні яб-юм зі своїм чоловіком, але іноді вона зображується сама, сидить у позі лотоса (також відома як махамудра) з руками в позі медитації на колінах.[3]
Йеше Цог'ял бла відома як еманація Самантабгадрі, згідно з Сіммер-Браун, у своїй найтоншій формі Йеше Цог'ял був відомий як «обшир махасукхи Кунтусангмо [Самантабгадрі], всеблагої королеви».[3]
Одна з дев'ятнадцяти тантр, яка є сімнадцятою тантрою[en]) Дзоґчена Упадешаварґи з доповненнями, має назву Тантра Самантабхадрі про палаюче сонце блискучого простору (тиб. [kun tu bzang mo klong gsal 'bar ma nyi ma'i rgyud]).[4]
- ↑ Padmasambhava, (2004), с. 28.
- ↑ Female Buddhas and Bodhisattvas according to Tibetan Buddhist tradition. Архів оригіналу за 20 квітня 2008. Процитовано 2 серпня 2008. [Архівовано 2008-04-20 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Simmer-Brown, (2002).
- ↑ klong gsal 'bar ma. Tsadra.org. Процитовано 11 квітня 2010.
- Падмасамбгава (2004). Dakini Teachings: A Collectin of Padmasambhava's Advice to the Dakini Yeshe Tsogyal. Переклад: Erik Pema Kunsang. Hong Kong: Rang Jung Yeshe Publications. ISBN 978-962-7341-36-9.
- Simmer-Brown, Judith (2002). Dakini's Warm Breath:The Feminine Principle in Tibetan Buddhism. Boston and London: Shambhala Publications. ISBN 1-57062-920-X.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Samantabhadrī
