Самар (острів)
| Самар | ||||
|---|---|---|---|---|
| варай. Samar | ||||
 | ||||
Карта  | ||||
| Розташування острова на карті архіпелагу | ||||
| Географія | ||||
| 12°03′ пн. ш. 125°07′ сх. д. / 12.050° пн. ш. 125.117° сх. д. | ||||
| Континент | Азія | |||
| Акваторія | Філіппінське море, Самар | |||
| Група островів | Вісайські острови | |||
| Площа | 12849,4 км² | |||
| Найвища точка | 850 м | |||
| Країна | ||||
| Філіппіни | ||||
| Адм. одиниця | Східні Вісаї | |||
| Населення | 1 751 267 (2010) | |||
.svg)  Самар Самар (Філіппіни) | ||||
 | ||||
 Самар у Вікісховищі | ||||
Самар (варай. Samar) — один з островів центральної частини Філіппінського архіпелагу.
Площа острова — 12 849,4 км². На острові проживає 1,7 млн осіб (2010).
До того, як тут в 1596 році з'явилися іспанські конкістадори, острів був відомий під багатьма назвами — Сама, Ібабао, тандем. А назва Самар походить від слова «Самад», що означає «розсічений» і якнайкраще характеризує ландшафт острова — порізаний численними річками і струмками.
Острів відкрив для європейців іспанський мореплавець Руї Лопес де Вільялобос (ісп. Ruy López de Villalobos) у 1543 році. На той час тут проживали вараї — нащадки корінних аборигенів і вихідців з Калімантану.
Найбільше місто — Калбайог (вар. Calbayog). На острові розташовані 3 адміністративно-територіальні провінції Філіппін — Самар (733377 осіб), Північний Самар (589013 осіб) і Східний Самар (428877 осіб). Загальне населення цих трьох провінції за переписом 2010 року становить 1751267 осіб[1], більшість з яких належить до народності вісая.
Працюють підприємства харчової, гірничодобувної, лісопереробної промисловості.
Основні заняття жителів — землеробство (рис, маїс, банани, цитрусові, манго, кава, какао, абака, цукрова тростина, а також тваринництво (буйволи, бики, кози, вівці, свині, кури, качки), рибальство (сардина, тунець)
На Самарі ведеться видобуток мінеральних ресурсів і заготівля лісу.
Серед народних ремесел поширені обробка дерева та металу, гончарство, плетіння з ротанга, бамбука, а також виготовлення прикрас.
- ↑ Republic of the Philippines. National Statistics Office. (April 2012). Population and Annual Growth Rates for The Philippines and Its Regions, Provinces, and Highly Urbanized Cities Based on 1990, 2000, and 2010 Censuses (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2018. Процитовано 4 квітня 2012.