Самойлова Надія Василівна
Самойлова Надія Василівна | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 6 (18) січня 1818 ![]() |
Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія ![]() |
Дата смерті | 18 (30) березня 1899 (81 рік) ![]() |
Місце смерті | Санкт-Петербург, Російська імперія ![]() |
Поховання | Тихвінське кладовищеd ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Професії | оперна співачка ![]() |
Співацький голос | сопрано ![]() |
Інструменти | вокал[d] ![]() |
Заклад | Александринський театр ![]() |
Батько | Q4406694? ![]() |
Мати | Sofia Samoilovad ![]() |
Надія Василівна Самойлова, у шлюбі Макшеєва (6 (18) січня 1818 — 18 (30) березня 1899) — російська драматична і оперна акторкаа та співачка (меццо-сопрано).
Разом з сестрами закінчила пансіон для шляхетних дівчат пані Ферай. Співу навчалася в Петербурзькому театральному училищі у Ф. Даль-Окки. У 1838—1859 роках працювала в Александринському театрі, дебютувавши в ролі Віри — водевіль «Матушкина дочка» П. І. Григор'єва. Одночасно виступала в операх і драматичних постановках.
Найбільш яскраво комедійне обдарування проявилося в водевільних і комічних ролях з переодяганням. Володіючи також даром перевтілення і імітації, з великим успіхом копіювала манеру співу італійської співачки Дж. Грізі, танці Ф. Ельслер, а в водевілі «Бідова дівчина» Н. Куликова пародіювала французьких акторок Л. Вольніс і Ж. Арну-Плессі[1].
Оперний репертуар: Варвара, 1-а виконавиця («Варвара, Ярославська мереживниця»), Ганна Василівна, 1-а виконавиця («Староста Борис, або Руський мужичок і французькі мародери»); Гіацинта («Чорне доміно, або Таємнича маска»); Жоржетта («Андорська долина»), Берта («Нюрнберзька лялька»).
З величезним успіхом співала на сцені московської Італійської опери (опера «Дочка полку»).
- ↑ Большая русская биографическая энциклопедия
- Р. Пилипчук. Самойлова Надія Василівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 640.