Самосил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Самосил
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Ajugoideae
Рід: Самосил (Teucrium)
L.
Типовий вид
Teucrium fruticans
L.
Синоніми[1]
Список
Вікісховище: Teucrium

Самосил[2][3] (Teucrium) — рід рослин з родини глухокропивові (Lamiaceae); має космополітичне поширення.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва пов'язане з сила, посилення; назва, очевидно, зумовлена в'яжучими та іншими лікувальними властивостями цеї рослини[4].

У світі приблизно 260 видів[5]. В Україні зростають: самосил звичайний (Teucrium chamaedrys), самосил кримський (Teucrium krymense), самосил гірський (Teucrium montanum), самосил сивий (Teucrium polium), самосил часниковий (Teucrium scordium)[2].

Самосили можуть зростати у формі трав або напівкущиків, з кореневищами або столонами. Стебла прямостійні або висхідні, прості або гіллясті від основи. Листки прості, на ніжках або майже сидячі, від серцеподібних до ланцетоподібних. Суцвіття 2–6-квіткові. Горішки (або ж схізокарпії) зворотно-яйцеподібні, голі, від гладких до сітчастих[5].

Поширення

[ред. | ред. код]

Має космополітичне поширення[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Teucrium L. Plants of the World Online. Royal Botanic Gardens, Kew. 2022. Процитовано 5 грудня 2022.
  2. а б Teucrium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 300. (рос.)(укр.)
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 174. — ISBN 966-00-0785-X.
  5. а б Flora of China. Процитовано 10.01.2020. (англ.)
  6. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 10.01.2020. (англ.)