Самуель Анеці
| Самуель Анеці | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1105 |
| Помер | 1185 |
| Діяльність | історик, хронограф |
| Галузь | історія |
 Самуель Анеці у Вікісховищі | |
Самуель Анеці, Самуїл Анеці (також Самвел Анеці, Самуїл Старший, вірм. Սամուել Անեցի — вірменський історик, вчений і церковний діяч XII століття[1][2][3][4].
Народився в місті Ані. Навчався у Геворга вардапета, потім у Ованеса Саркаваг[5]. Був ієреєм, пізніше став настоятелем Анійського кафедрального собору[6]. Відомий завдяки своєму історичному твору «Збірник з історичних книг» (вірм. «Հավաքմունք ի գրոց պատմագրաց») названий також «Хронологія Самуель Анеці»[7][8]. Праця була написана на замовлення католикоса Григора ТХА. Анеці викладає історію в хронологічному порядку, починаючи з Адама і доводить до 1176 року[9]. Його «Хронологія» була пізніше продовжена анонімними авторами і доведена до 1358 року. Відмінною рисою Анеці є його критичне ставлення до ранніх авторів. Маючи під рукою твори Євсевія Кесарійського, Агафангела, Мовсеса Хоренаціі, Єгіше, Лазара Парпеці, Фавстоса Бузанда, Себеоса, Шапуха Багратуні, Ованеса Драсханакертці, Степаноса Таронаці, Ованеса Саркаваг та інших, Анеці намагається дати пояснення отриманим розходженням в їхніх повідомленнях. Незважаючи на невеликий розмір, «Хронологія» Анеці вважається дуже важливим і достовірним джерелом[10]. Особливо цінними є повідомлення Анеці про хрестові походи і вірмено-арабські відносини[11]. Праця була перекладена на латинь і надрукована разом з оригіналом в 1818 році в Мілані[2]. Вперше повна редакція з коментарями та аналізом була видана в 1893 році в Вагаршапаті, більш повне видання на основі аналізу близько 70 рукописів вийшло в Єревані в 2014 році[12]. Існує і французький переклад. </br>
Крім «Хронології» перу Самуеля Анеці належить також[9] твір «Тлумачення календаря» (вірм. «Մեկնութիւն տոմարի») написаний на прохання Степанноса Імастасера. Праця складається з двох частин — в першій частині Анеці порівнює Вірменський календар з Римським, у другій же частині автор оповідає про космологічні і метеорологічні питання, намагається дати наукове пояснення таким явищам, як веселка, комета з хвостом, зорепад, блискавка, грім, дощ, роса, туман, і т. д. У цьому творі яскраво виражається вплив Ананії Ширакаці. Найдавніший зі збережених рукописів «Тлумачення календаря» датується 1373 роком[13].
- ↑ Steven Runciman. A History of the Crusades. — Cambridge University Press, 1987. — Vol. I. — P. 335.Оригінальний текст (англ.)Later Armenian chroniclers, such as Samuel of Ani and Mekhitar of Airavanq, writing at the end of the twelfth century, and Kirakos of Gantzag and Vartan the Great, in the thirteenth century, treat only briefly of the First Crusade.
- ↑ а б H. G. O. Dwight, Catalogue of all works known to exist in the Armenian language, of a date earlier than the seventeenth century. Journal of the American Oriental Society, Vol. 3, 1853, p. 266
- ↑ Victor Tolan, John. Medieval Christian Perceptions of Islam. — С. 51.
- ↑ Hacikyan, Agop Jack. The Heritage of Armenian Literature: From the sixth to the Eighteenth Century. — С. 344.
- ↑ Армянская Советскя Энциклопедия, Սամվել Անեցի, том 10, стр. 161, Ереван, 1984
- ↑ Энциклопедия Христианская Армения, Անիի կաթողիկոսարան, Ереван, 2002 стр. 62-63
- ↑ Molin, Unknown Crusader Castles, Continuum, 2001, 448 pp
- ↑ Angus Donal Stewart, The Armenian Kingdom and the Mamluks: War and Diplomacy During the Reigns of Hetʻum II (1289—1307), BRILL, 2001, 215 pp
- ↑ а б Michael E. Stone. Adam and Eve in the Armenian Traditions, Fifth through Seventeenth Centuries. — Society of Biblical Lit, 2013. — P. 692. — (Early Judaism and its literature, 38)Оригінальний текст (англ.)He lived ca. 1100—ca. 1180. He seems to have been particularly expert in calendrical matters, on which he wrote a commentary. He composed a chronicle from creation down to 1176, using Eusebius and Xorenac'i as his sources for the ancient period
- ↑ Society for the Diffusion of Useful Knowledge. The Penny cyclopædia of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge, Volume 2. — С. 363.
- ↑ Арсен Шагинян, Государственные налоги Арминийи, Историко-филологический журнал НАН Республики Армения, 2009. № 2-3, стр. 135—144
- ↑ Самуел Анеци и продолжители. Хронография. Официальный сайт Матенадарана
- ↑ Энциклопедия Христианская Армения, Սամուել Անեցի, Ереван, 2002 стр. 885
- «Вибірки з історичних книг ієрея Самуель Анеці», видав А. Тер-Мікелян, Вагаршапат, 1893 (древнеарм. текст).
- Самуель Анеці, «Вибірки з історичних книг» (вірм.)
- Матевосян К. А. (1992), Дата закінчення «Хронології» Самуель Анеці і її замовник, Історико-філологічний журнал НАН РА, № 1. стор. 156—162. ISSN 0135-0536.
- Dickran K. Kouymjian (1973), Problems Of Medieval Armenian and Muslim Historiography: The Mxit'ar Of Ani Fragment, International Journal of Middle East Studies, Vol. 4, No. 4, pp. 465—475