Самухський район
![]() Координати 40°50′00″ пн. ш. 46°30′00″ сх. д. / 40.833333333333° пн. ш. 46.5° сх. д.
|

Самухський район (азерб. Samux rayonu) — один із 66 районів Азербайджану. Розташований на північному заході країни й належить до Гянджіно-Казахського економічного району. Межує з районами Горанбоя, Гейгель, Шамкір, Товуз, Гахском, Євлах, містами Гянджа і Кахетії регіону Грузії. Столицею і найбільшим містом є Самух. Станом на 2020 рік населення району становило 58 800 осіб.
Назва «Самух» походить від кавказького албанського слова, що означає «місце лісового полювання».[2] Споріднений термін, Самоніс, використовується для позначення цієї території на карті Кавказу Птолемея 2 століття до нашої ери.[3] Навколо міста Самукс є кургани бронзової доби.
Як адміністративна одиниця, у 1930 році утворено Самухський район з центром у селищі Гарачайли. Однак у 1954 році будівництво Мінгечевірської ГЕС зробило регіон недоцільним як адміністративну одиницю, і Самухський район було ліквідовано, а його територія після цього потрапила до розширеного Сафаралієвського району. Сам Сафаралієвський район був відокремлений від Гянджабасара 24 січня 1940 року Указом Верховної Ради Азербайджанської РСР № 11. У 1959 році Сафаралієвський район був ліквідований. Після здобуття Азербайджаном незалежності Самухський район було повернено, згідно з указом № 72 Національної Ради Верховної Ради Азербайджану від 18 лютого 1992 року. Його адміністративний центр, селище Сафаралієв, 31 грудня 1992 року було перейменовано в Nəbiağalı, а потім знову перейменовано в Самукс у 2008 році.[4][5]
На початок 2017 року чисельність населення області становила 57,1 тис. осіб, з них 21,4 тис. — міське, 35,5 тис. — сільське. У 2018 році загальна чисельність населення зросла на 0,6 тис. осіб і становила 57,7. На початок 2018 року 28,9 тис. або 49,6 % від загальної кількості населення становлять чоловіки, 28,8 тис., або 50,4 % — жінки.[6][7]
Районний | 2000 рік | 2001 рік | 2002 рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік | 2011 рік | 2012 рік | 2013 рік | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самухський район | 49,9 | 50,2 | 50,4 | 50,7 | 50,9 | 51,4 | 51,9 | 52,4 | 52,8 | 53,6 | 54,0 | 54,6 | 55,0 | 55,6 | 56,3 | 55,6 | 56,4 | 57,1 | 57,7 |
міського населення | 12,4 | 12,9 | 13,3 | 13,7 | 17,9 | 18,4 | 18,8 | 19,3 | 19,7 | 20,3 | 20,5 | 20,7 | 20,8 | 21,1 | 21,3 | 20,6 | 21,0 | 21,4 | 21,6 |
сільське населення | 37,5 | 37,3 | 37,1 | 37,0 | 33,0 | 33,0 | 33,1 | 33,1 | 33,1 | 33,3 | 33,5 | 33,9 | 34,2 | 34,5 | 35,0 | 35,0 | 35,4 | 35,7 | 36,1 |
Також в області перебувають 1860 біженців. За переписом населення 97,88 % населення складають азербайджанці, 0,07 — росіяни, 0,54 — турки, 1,40 — курди, а решта належать до інших етнічних груп. [1]
Такі рідкісні дерева, як Ельдарська груша і Гум-дерево, ростуть прямо на скелях, а не на солончаках. Дерева ростуть лише на площі 392 га в Самуху. Ельдарська сосна[перевірити] виділяє багато кисню, тому корисна для тих, у кого астма.[8]
Заповідник «Ельдар Шами» створений для охорони унікальної та ендемічної популяції рідкісних ельдарських сосен[ru].[9]
У Самуху знайдено багато відомих курганів. Вони належать до бронзової/кам'яної доби. Також тут є відомі природні пам'ятники-старі дерева, вік яких може перевищувати тисячоліття (1000 років). Одне з дерев названо Дюлдул на честь коня Імама Алі. Однією з історичних пам'яток регіону є гробниця Імамзаде (VIII ст.), висота якої сягає 12 м, і «вежа Короглу».[9]
Інші експонати можна знайти в Центрі Гейдара Алієва, побудованому у 2007 році. До складу Центру входять 12 будинків культури, 14 клубів, 34 бібліотеки, 3 дитячі музичні школи.[10]
Самухський район має добре розвинений перший сектор (фермерство). Цей регіон благодатний для вирощування зернових, тваринництва та плодівництва. Налічується понад 200 теплиць, що займають 61,3 га площі регіонів. Понад 5 000 000 кг фруктів і овочів вирощуються та імпортуються в країни колишнього Радянського Союзу.[11]
На цій території будуються заводи та агропромислові підприємства, такі як: Товариство з обмеженою відповідальністю «АКРО ДАІРІ», тваринницький комплекс «Боз гора», ТОВ «Улдуз 2011», ТОВ «Карабаський край МКТ», ТОВ «Регіон Агро».[11]
- ↑ https://www.stat.gov.az/source/demoqraphy/ap/az/population_2019.zip
- ↑ Azerbaijan Guidebook (Fourth Edition), AzerOlympicInternational Publishing House (2007) p.262
- ↑ History article about Samux. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2021. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Samux Rayonu. Архів оригіналу за 15 квітня 2013.
- ↑ Самухский район. azerbaijan.az. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018.
- ↑ а б Political division, population size and structure: Population by towns and regions of the Republic of Azerbaijan. The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan (англ.).
- ↑ Political division, population size and structure: Population by sex, towns and regions, urban settlements of the Republic of Azerbaijan at the beginning of the 2018. The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan (англ.).
- ↑ Ganjabasar. discoverazerbaijan.az. Архів оригіналу за 3 вересня 2013. [Архівовано 2013-09-03 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Nagiev, Tofiq. Azerbaijan. ISBN 9789952441017.
- ↑ Mədəniyyət - SAMUX RAYON Icra Hakimiyyəti. www.samux-ih.gov.az.
- ↑ а б İqtisadiyyat - SAMUX RAYON Icra Hakimiyyəti. www.samux-ih.gov.az.