Санграм Сінґх II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санграм Сінґх II
Народився24 березня 1690(1690-03-24)
Помер11 січня 1734(1734-01-11) (43 роки)
КраїнаМевар
Титулмагарана
ПосадаMaharana of Meward
Термін1710–1734 роки
ПопередникАмар Сінґх II
НаступникДжаґат Сінґх II
Конфесіяіндуїзм
РідСесодія
БатькоАмар Сінґх II
ДітиДжаґат Сінґх II

Санграм Сінґх II (гінді संग्राम सिंह द्वितीय; 24 березня 1690 —11 січня 1734) — магарана князівства Мевар у 17101734 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Сесодія. Син Амар Сінґха II. Посів трон 1710 року. Незабаром зіткнувся з вторгненням Ранбаз-хана Меваті, якому було надано паргану Пур-Мандал від могольського падишаха Бахадур-шаха I. Санграм Сінгх-II відправив проти того велику армію, оскільки дарована паргана (округ) були в межах Меварського князівства. 1711 року в битві на ріці Харі (відома також як битва при Банданварі) меварське військо здобуло переконливу перемогу, а Ранбаз-хан загинув. З цього моменту загалом дотримувався миру з моголами, особливо після смерті у 1712 році Бахадур-шаха I.

Значну увагу приділяв розвитку власного князівства. Його правління відзначається ефективним ведення фінансових і державних справ. 1715 року отримав від падишаха Фарук-сіяра право на карбування власної монети. При цьому Санграм Сінґх II номінально визнавав зверхність Великих Моголів. Мирний час та підтримка правителя сприяли продовженню розвитку ремесел, мистецтва, зокрема меварської школи живопису.

Після 1719 року посилився занепад Імперії великих Моголів, чим скористався магарана, який став незалежним, що повністю оформилося за панування падишаха Мухаммад Шаха. Разом з тим розпадається союз з князівствами Амбер-Джайпур та Маравар.

Помер Санграм Сінґх II 1734 року. Йому спадкував в основних володіннях старший син Джаґат Сінґх II. Інші сини отримали невеличкі князівства Карджалі (Баґ Сінґх), Шивраті (Арджун Сінґх), Багор (Натх Сінґх).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • The Kingdom of Mewar: great struggles and glory of the world's oldest ruling dynasty, by Irmgard Meininger. D.K. Printworld, 2000. ISBN 81-246-0144-5.
  • Andrew Topsfield; Museum Rietberg (2001). Court painting at Udaipur: art under the patronage of the Maharanas of Mewar. Artibus Asiae Publishers. ISBN 978-3-907077-03-0.
  • Guy, John; Britschgi, Jorrit (2011). Wonder of the Age: Master Painters of India, 1100—1900. Metropolitan Museum of Art. p. 131. ISBN 9781588394309