Сандерленд (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сандерленд
Повна назва Sunderland Association
Football Club
Прізвисько Чорні Коти
Засновано 1879
Населений пункт Сандерленд, Англія
Стадіон Стадіон Світла
Вміщує 49 000
Власник Франція Кірілл Луї-Дрейфус (64%)
Уругвай Хуан Сарторі (36%)
Президент Франція Кірілл Луї-Дрейфус
Головний тренер Англія Тоні Моубрей
Ліга Чемпіоншип
2022-23 6
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна
Запасна

«Са́ндерленд» (англ. Sunderland Association Football Club) — професіональний футбольний клуб із Сандерленд, що на півночі Англії. Заснований 1879 року. У 1892, 1893, 1895, 1902, 1913 та 1936 клуб здобував титул чемпіона Англії.

Найпринциповіший суперник — «Ньюкасл Юнайтед».

Історія

[ред. | ред. код]

Жовтень 1879 — Клуб був заснований Джеймсом Алланом, шкільним вчителем з Глазго. Першою назвою клубу була Sunderland and District Teachers’ Association Football Club. Через рік назва була змінена на «Сандерленд». Першим домашнім полем був the Blue House Field в Хендоні.

13 листопада 1880 — перший матч клубу проти «Ферріхілл Атлетік». На жаль, «Сандерленд» програв 1:0.

1881 — для вирішення деяких фінансових проблем «Сандерленд» змінив назву на Sunderland Association Football Club

1884 — «Сандерленд» виграв перший трофей команди — Durham Senior Cup .

1885 — клуб отримав статус професійного.

1886 — команда переїхала на нове поле. Ним стало «Ньюкасл Роуд».

1887 — клуб був майже зруйнований. Джеймс Аллан разом із значною частиною найкращих гравців залишили команду. Вони створили свою власну команду під назвою Альбіон.

1889 — «Астон Вілла» перемогла «Сандерленд» з рахунком 7:2.

1890 — 1891 — «Сандерленд» вступив до Футбольної Ліги. Альбіон залишився любительським клубом, і поступово зник. Сандерленд в першій грі ліги з рахунком 3:2 програв «Бернлі». Далі клубі був побитий «Вулвз» 4:3. Тедді Доіг з Шотландії став новим воротарем. Команда програла тільки один домашній матч протягом наступних шести років.

1891-92 — клуб став чемпіоном ліги. Те ж саме він повторив й у сезонах 1892-93 та 1894-95. Таким чином «Сандерленд» стал першим клубом, що виграв три чемпіонати.

1893-94 — «Сандерленд» посів друге місце в Першому дивізіоні.

«Рокер Парк», стадіон клубу протягом 99 років.

1894-95 — Томасом М. Хемі зображена гра між «Астон Віллою» і «Сандерлендом». Це була перша картина з гри футбольної ліги. Зараз вона знаходиться на клубному «Стадіоні Світла».

1898 — клуб переїхав до «Рокер Парку» з місткістю 30, 000 чол і 10 вересня провів там першу гру з «Ліверпулем», що завершилась з рахунком 1:0 на користь «Сандерленда».

1901–1902 — клуб завоював четвертий титул чемпіона країни.

1905 — в команди з'явилися фінансові проблеми. Через це вони продали Альфа Коммона в «Мідлсбро» за 1000 фунтів стерлінгів.

1912–1913 — 25 перемог в 31 матчі допомогли отримати п'ятий трофей футбольної ліги.

19 квітня 1913 — «Сандерленд» вперше у своїй історії досяг фіналу Кубка Англії, але поступився 1:0 «Астон Віллі».

1925 — Чарльз Бучан був проданий за рекордну суму — £ 2000 плюс £ 100 за кожен гол.

1935–1936 — «Сандерленд» знову виграв чемпіонат. Команда забила 109 голів.

1937 — клуб досяг фіналу Кубка Англії і завоював титул, перемігши «Престон» з рахунком 3:1 на Вемблі. Герні, Картер і Едді Бербенкс забивали м'ячі.

1941 — 1942 — Лен Шеклтон був підписаний за рекордну суму в £ 20500.

1948–1949 — після Другої світової війни «Чорні Коти» поступилися 2:1 нелігівському «Йовіл Таун» і зайняв третє місце.

1950 — клуб отримав назву «Bank of England Club».

1954–1955 — «Сандерленд» закінчив сезон на 4-му місці.

1957−1958 — внаслідок скандалу, пов'язаного з незаконними платежами, клуб вперше у своїй історії вилетів із найвищого дивізіону. Перед тим, 68 років «Сандерленд» був у вищому дивізіоні Футбольної Ліги.

1962 — Браян Клаф був травмований і закінчив свою кар'єру у віці 28 років. Під час перебування в команді він забив 63 голи у 68 матчах.

1964 — «Сандерленд» знову потрапив у Перший дивізіон.

1969–1970 — команда була не в змозі піднятися вище ніж 15 місце, і в результаті цього вилетіла вдруге.

5 травня 1973 — «Чорні Коти» виграли Кубок Англії з футболу, перемігши на шляху «Манчестер Сіті» і «Арсенал», а в фіналі «Лідс Юнайтед». Це був перший випадок за більш ніж 40 років, коли клуб Другого дивізіону Англії виграв Кубок.

1975 — 1976 — «Сандерленд» виграв другий дивізіон і отримав підвищення до Першого дивізіону.

1978–1979 — незадовільні результати призвели до вильоту з клубу, але в наступному сезоні «Чорні Коти» повернулись назад. Кріс Тернер, Баррі Венісон, Гері Роуелл, Гордон Чісхолм, Марк Проктор, Поль Брейсвелл, Стен Каммінс, Нік Пікерінг і Ян Манроу були зірками клубу в цей період.

1984–1985 — «Сандерленд» вперше досяг фіналу Кубку Ліги у своїй історії, але програв 1:0 «Норвіч Сіті» на Вемблі. В кінці сезону команда вилетіла назад до другого дивізіону.

1987 — 1988 — вперше в історії клубу, вони вилетіли в Третій дивізіон, програвши в двох матчах плей-оф «Джиллінгему».

1988 — Деніс Сміт був призначений тренером, і клуб відразу отримав підвищення, ставши чемпіоном Третього дивізіону.

16 травня 1990 — «Сандерленд» досяг фіналу плей-офф Другого дивізіону. Там команда програла 0:1 «Свіндон Таун» на Вемблі. Але все одно підвищилась у класі.

9 травня 1992 — «Сандерленд» досяг фіналу Кубка Англії, але програв «Ліверпулю» 0:2.

1995–1996 — клуб виграв Перший дивізіон. Команда почала шукати новий стадіон.

1996 — 1997 — незважаючи на перемоги над «Манчестер Юнайтед» (2:1), «Арсеналом» (1:0), «Челсі» (3:0), команда, поступилась «Вімблдону» 0:1 на «Селгерст Парку». У результаті — виліт. Після 99 років «Сандерленд» залишив «Рокер Парк» і переїхав на «Стадіон Світла».

Пітер Рід Був тренером «Сандерленда» з 1997 по 2002 рік.

1997 — 1998 — яскравим матчем в цього сезону була гра фіналу плей-офф Першого дивізіону проти «Чарльтона», який закінчився 4:4 в додатковий час.

1998–1999 — Набравши рекордні 105 очок в лізі, команда стала чемпіоном Першого дивізіону в 8-й раз. Вони також досягли півфіналу Worthington Cup.

1999 — 2000 — клуб фінішував 7-м. Середня відвідуваність на «Стадіоні Світла» була однією з найвищих в історії клубу.

2000 — 2001 — команда знову зайняла 7 місце, причому набрала рекордну кількість очок як для сьомої команди — 57.

2001 — 2002 — важкий сезон для «Сандерленда». Команда забила лише 28 голів і не без проблем уникла вильоту (16-те місце).

2002 — 2003 — найгірший результат клубу — лише 4 перемоги і 19 очок. Пітер Рейд був звільнений, і команду прийняв Говард Вілкінсон. Та ситуація не покращувалась, команда вилетіла. Мік Маккарті став новим тренером. Він підписав Торе-Андре Фло та Маркуса Стюарта за 10 мільйонів фунтів. У результаті вильоту «Сандерленду» довелося продати багато кого з найкращих гравців у різні клуби.

2003–2004 — Маккарті запросив деяких гравці з нижчих дивізіонів. Тим не менш, команда досягла лише 3-го місця в Першому дивізіоні.

2004–2005 — «Сандерленд» став переможцем чемпіонату Першого дивізіону.

2005 — 2006 — виліт з Прем'єр-ліги з жахливим показником у 15 очок.

2006–2007 — Рой Кін був призначений тренером. Клуб переміг «Лутон Таун» 5:0 і став чемпіоном Футбольної Ліги.

2007 — Кін витратив близько 40 мільйонів на нових гравців для команди, серед них: Енді Коул, Майкл Чопра, Кіран Річардсон і Крейг Гордон за рекордну 9 млн дол. США.

2008 — 09 — клуб до самого фінішу боровся за виживання і врятувався, посівши 16 місце.

Склад команди

[ред. | ред. код]
Станом на 2016 рік[1]
Поз. Нац. Гравець
13 ВР Англія Джордан Пікфорд
25 ВР Італія Віто Манноне
33 ВР Англія Стів Гарпер
Поз. Нац. Гравець
2 ЗХ Англія Біллі Джонс
3 ЗХ Нідерланди Патрік Ван Анголт
5 ЗХ Англія Вес Браун
12 ЗХ Уельс Адам Меттьюз
15 ЗХ Франція Юнес Кабул
16 ЗХ Ірландія Джон О'Ші
24 ЗХ США ДеАндре Єдлін
23 ЗХ Кот-д'Івуар Ламінь Коне
33 ЗХ Норвегія Лео Г'єльде
Поз. Нац. Гравець
6 ПЗ Англія Лі Каттермол
7 ПЗ Швеція Себастіан Ларссон
8 ПЗ Англія Джек Родвелл
14 ПЗ Іспанія Хорді Гомес
17 ПЗ Нідерланди Джермейн Ленс
20 ПЗ Швеція Ола Тойвонен
21 ПЗ Франція Ян М'Віла
22 ПЗ Туніс Вахбі Хазрі
28 ПЗ Греція Харіс Мавріас
30 ПЗ Англія Уілл Баклі
Поз. Нац. Гравець
9 НП Італія Фабіо Боріні
10 НП Сенегал Даме Н'Доє
18 НП Англія Джермейн Дефо
19 НП Англія Денні Грем
26 НП Шотландія Стівен Флетчер
41 НП Англія Дункан Вотмор

Трофеї та досягнення

[ред. | ред. код]

Переможець: 1892, 1893, 1895, 1902, 1913, 1936

Другий призер: 1894, 1898, 1901, 1923, 1935

Третій призер: 1900, 1903, 1909, 1911, 1924, 1926, 1927, 1950

Переможець: 1976, 1996, 1999, 2005, 2007

Другий призер: 1964, 1980

Третій призер: 1962, 1963, 1998, 2004

Переможець: 1988

Переможець: 1937, 1973

Фіналіст: 1913, 1992

Фіналіст: 1985, 2014

Переможець: 1936

Фіналіст: 1937

Прізвисько

[ред. | ред. код]

Загальновідомий «нік» 6-разових чемпіонів Англії — «Чорні коти». І хоча ці самі коти (або кішки, кому як подобається) ось уже практично 200 років тісно переплітаються з історією міста Сандерленд і його однойменної команди, офіційний статус вони отримали зовсім недавно. А, точніше сказати, в 1997 році. До цієї дати «Сандерленд» виступав на старенькому «Рокер Парку». Власне назва стадіону і служила джерелом прізвиськ — від ласкавих «Рокеритів» до серйозних «Рокерів». Проте з переїздом на «Стедіум оф Лайт» все це стало якось неактуально. Треба було що-небудь інше. І керівництво закликало на допомогу фанатів. У результаті практично половина тих, хто голосував віддала перевагу варіанту «чорні коти». І це, повірте, відбулося не випадково.

Починалося все в далекому 1805 році, коли організованим футболом ще й не пахло. А пахло в ті часи загрозою висадки на береги Англії наполеонівських військ. Тому-то на річці Вір, що протікає на північному сході Англії і на якій власне і стоїть Сандерленд, встановили артилерійську батарею. Служили там місцеві ополченці. За одним з переказами, один з них, Джошуа Данн, страшенно боявся чорних кішок, і його приятелі, прекрасно про це знаючи, постійно його підколювали і намагалися, так би мовити, сконцентрувати навколо батареї максимальну кількість цих тварин. Інша версія простіша, але з тим же змістом: якийсь особливо неспокійний чорний кіт своїм нявканням постійно дратував нерви ополченців. Та як би там не було, зрештою батарея отримала горду назву «Чорний кіт».

Роки летіли, футбол активно розвивався, а про висадку десанту на Британські острови міг думати лише божевільний. Рівно через сто років, в 1905 році, на футбольному матчі «Сандерленда» був помічений чорний кіт, який затишно сидів поряд з якимось головою Тейлором (мабуть великий шишкою). А через три роки, наплювавши на всякі забобони, кота (цікаво, того ж або іншого?) помістили на загальну фотографію команди. До Першої світової війни малюнки всіляких котів, природно чорних, з'являлися в кількох місцевих газетах.

Потім за розкрутку образу взялися фанати. На фінал Кубка Англії 1913 року багато хто з них прийшли в краватках з чорними шпильками, виконаними у вигляді кота. У 30-ті роки чорний кіт вже частенько красується на обкладинках футбольних програмок. Однак всенародну, точніше всесандерлендську, славу персонаж знайшов у 1937 році. У фіналі Кубка Англії на «Вемблі» зустрічаються «Сандерленд» і «Престон». 12-річний шанувальник червоно-білих, чи то пак «Сандерленда», Біллі Морріс зумів пронести в своїй кишені на трибуну чорне кошеня. Як то кажуть, на щастя. І спрацювало! «Сандерленд» впевнено переміг 3:1 і вперше у своїй історії завоював найстаріший трофей у світі.

З тих пір на «Рокер Парку» чорний коти перейшли в ранг мало не священної тварини. Відомо, що досить довгий час на стадіоні їх тримали як талісман. А Асоціація вболівальників «Сандерленда» в 60-х довго не думала, кого ж помістити на свою емблему. Звичайно ж чорного кота! Керівництво ж клубу тягнуло гуму ще довгих 30 років, але врешті-решт історична справедливість восторжествувала. Які там «Рокери» і тим більше «Рокерити»?! Даєш «Чорних котів»!

Так що знайте: чорні коти можуть приносити успіх. Перевірено «Сандерлендом» і особисто Біллі Морісом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Team Squad. Процитовано 23 травня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]