Санкт-Петербурзький музей ляльок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санкт-Петербурзький музей ляльок
59°58′10.999992100005″ пн. ш. 30°18′1.0000080999938″ сх. д. / 59.96972° пн. ш. 30.30028° сх. д. / 59.96972; 30.30028
Типмузей іграшокd
Країна Росія
РозташуванняСанкт-Петербург, Васильевский остров, вул. Камская, 8, ст. метро «Василеостровская».
Засновано1998 рік
ДиректорВаренюк Галина Миколаївна
Санкт-Петербурзький музей ляльок. Карта розташування: Росія
Санкт-Петербурзький музей ляльок
Санкт-Петербурзький музей ляльок (Росія)
Мапа

CMNS: Санкт-Петербурзький музей ляльок у Вікісховищі

Санкт-Петербурзький музей ляльок (рос. Петербургский музей кукол) — один з перших недержавних музеїв міста.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Створенням нового музею опікувався Російський етнографічний музей, що став одною з перших недержавних установ у місті. В основу покладено декілька приватних збірок. Частка експонатів подарована музею або придбана у колекціонерів. Музей відкрився у 1998 р .

Поштова марка на честь Буратіно, 1992 р.

Постійна експозиція розташована у восьми залах за тематичними назвами:

  • Вводна зала (аванзал)
  • зала східно-слов'янської традиційної ляльки
  • зала казок та літературних персонажів
  • зала «Лісове царство»
  • зала театральної кукли
  • зала авторських ляльок
  • зала ляльок тільки для дорослих тощо.

Зала казок та літературних персонажів

[ред. | ред. код]
Зразок мексиканської ляльки маріонетки

Вже назва зали показує, що тут виставлено. Експонати виставлені за темаим — російські казки, казки країн Сходу, казки країн Західної Європи тощо. Серед ляльок — відомі персонажі казок Шарля Перро, братів Грим, Ханса Крістіана Андерсена.

Серед ляльок є зразки, виконані у різних матеріалах:

Зала театральної кукли

[ред. | ред. код]
Лускунчики на різдвяному ярмарку у Німеччині.

Це одна з найцікавіших експозицій. Майже кожний ляльковий театр має старі чи антикварні театральні ляльки. Деякі вже не використовуються у виставах. Саме їх і передали у новий музейний заклад.

Іноді ляльковий персонаж ставав своєрідним уособленням цілого періоду — наприклад, Лускунчик, що став театральним і балетним героєм наприкінці 19 століття, а потім персонажем у кіно та в мільтфільмах. Частково його долю повторив Буратіно в 20 столітті.

Тут можна побачити усі різновиди театральних ляльок, серед яких:

  • ляльки театру тіней
  • маріонетки
  • пальчикові ляльки
  • ростові тощо.

Ляльки театру Петрушки 19 століття — найстаріші експонати в залі. Дещо незвичні ляльки, виготовлені Миколою Шалімовим у 1920-ті рр. в Москві. Це була спроба відійти від тематики доби царату і розпочати пошук нових форм та нових персонажів. Є кукла Чарлі Чаплін, є кукли років Ленінгадської блокади і повоєнної пори.

Серед нових експонатів — ляльки вертепу. Є й невеликий пересувний ляльковий театр — відтворення сучасних театральних художників. Експозиції доповнені панно з ляльками, театральними масками, виробами з текстилю.

Зала ляльок тільки для дорослих

[ред. | ред. код]

Це зала еротичних ляльок, єдина, куди не пускають дітей.

Зала авторських ляльок

[ред. | ред. код]

Якщо бути точним, то усі ляльки — авторські. Але багато імен майстрів — загубилося в часі. Зала авторських ляльок — демонструє здебільшого роботи сучасних майстрів і майстринь, їх інтерпретації картин відомих художників, казкових персонажів літератури минулого чи сучасних творів.

Адреса

[ред. | ред. код]
  • Санкт-Петербург, 199048, Васильевский остров, вул. Камская, 8, ст. метро «Василеостровская».
  • Працює щоденно 10-18.00, без вихідних.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Olaf Bernstengel, Lars Rebehn: Volkstheater an Fäden. Vom Massenmedium zum musealen Objekt - sächsisches Marionettentheater im 20. Jahrhundert. Mitteldeutscher Verlag, Halle/Saale 2007, ISBN 978-3-89812-550-5 (Reihe Weiss-Grün; 36).
  • Harro Siegel: Harro Siegels Marionetten. Propyläen-Verlag, Frankfurt/M. 1982, ISBN 3-549-06657-0.
  • René Simmen: Marionetten aus aller Welt. Neuaufl. Rheingauer Verlagsgesellschaft, Eltville 1978, ISBN 3-88102-022-5.

Посилання

[ред. | ред. код]