Перейти до вмісту

Санніков Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Санніков Олександр Сергійович
Народився18 квітня 1866(1866-04-18)
Помер16 лютого 1931(1931-02-16) (64 роки)
Париж
Діяльністьофіцер
Alma materПавловське військове училище
Військове званнягенерал-лейтенант
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Санніков Олександр Сергійович (18 квітня 1866 — 16 лютого 1931, Париж) — військовий діяч, генерал-лейтенант (1916).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Володимирський кадетський корпус у Києві, 1-ше Павлівське військове училище, Миколаївську академію Генералного штабу (1892). 1898—1908 проходив службу в Київському військовому окрузі, з 1908 по 1910 роки був командиром Чугуївського 11-го уланського полку.

Учасник Першої світової війни: із лютого 1915 — начальник штабу 9-ї армії Південно-Західного фронту, що відзначилася в ході Карпатської операції 1915, Брусиловського прориву 1916. 1917 — головний начальник постачання армій Румунського фронту. На початку 1918 — виборний міський голова Одеси, із весни 1918 — в армії Української Держави: у складі Військово-історичної комісії зі збирання документів I світової війни на Південно-Західному і Румунському фронтах.

Із літа 1918 — у Білому русі. У січні—березні 1919 під час інтервенції військ Антанти в Україні призначений генерал-лейтенантом А.Денікіним командуючим військами в районі Одеси, пізніше — начальник постачання Збройних сил Півдня Росії. 1920 — у розпорядженні головнокомандуючого Російською армією генерал-лейтенанта П.Врангеля.

Емігрував до Туреччини, пізніше жив у Королівстві сербів, хорватів і словенців (із 1929 — Югославія), Франції. Помер у м. Париж (Франція).

Джерела та література

[ред. | ред. код]