Координати: 16°51′1.000051159077e-07″ пн. ш. 24°58′1.0119626974993e-07″ зх. д. / 16.850000000028° пн. ш. 24.966666666695° зх. д. / 16.850000000028; -24.966666666695

Сан-Вісенте (Кабо-Верде)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сан-Вісенті.
Сан-Вісенті
порт. São Vicente
Затока Порту-Гранді та найбільше місто острова — Мінделу.
Карта
Географічні пам'ятки Сан-Вісенті
Географічні пам'ятки Сан-Вісенті
Географічні пам'ятки Сан-Вісенті
Географія
16°51′1.000051159077e-07″ пн. ш. 24°58′1.0119626974993e-07″ зх. д. / 16.850000000028° пн. ш. 24.966666666695° зх. д. / 16.850000000028; -24.966666666695
МісцерозташуванняАтлантичний океан
АкваторіяАтлантичний океан
Група островівБарловенту (острови)
Площа227  км² 
Довжина18 км
Ширина22 км
Найвища точкаМонті-Верді, 750 м
Країна
Кабо-Верде Кабо-Верде
РегіонСан-Вісенті
Адм. одиницяСан-Вісенті[d]
Населення76 140 чол. (2010)
ВебсайтCâmara Municipal de São Vicente (порт.)]
Сан-Вісенті. Карта розташування: Кабо-Верде
Сан-Вісенті
Сан-Вісенті
Сан-Вісенті (Кабо-Верде)
Мапа
CMNS: Сан-Вісенте у Вікісховищі

Сан-Вісе́нті (порт. São Vicente) — один з Навітряної групи островів (порт. Ilhas de Barlavento) архіпелагу вулканічного походження Кабо-Верде в Макаронезії. Другий за чисельністю населення острів — 76140 мешканців (2010 рік)[1].

Розвинені рибальство, туризм; основне джерело доходу — комерційне використання природної морської гавані Порту-Гранді[en][2] в системі міжнародних перевезень вантажів.

Сан-Вісенті — батьківщина відомої співачки Сезарії Евори, яка народилась у Мінделу — головному міському центрі острова та другому за розмірами місті в країні. На честь Сезарії Евори названий міжнародний аеропорт, розташований на південь від міста.

З 1984 року в затоці Байа-даш-Гаташ[pt] під час повного місяця в перші вихідні серпня щорічно відбувається міжнародний «Festival de Música da Baía das Gatas», який збирає десятки тисяч глядачів, іноземних та кабовердійських артистів, як португаломовних, так і ні. На фестивалі переважають африканські ритми. З часу заснування він став однією з найбільших культурних подій африканського континенту[3]. Також щорічно, переважно за 40 днів до католицького Великодня, проводиться навіяний святами та звичаями Бразилії креольський карнавал, в який додався португальський присмак спільної історії[4].

Історія

[ред. | ред. код]
Мінделу на початку XX століття.

22 січня 1462 року був відкритий португальським мореплавцем Діогу Гомішем в день Святого Вікентія, на честь якого й отримав свою назву. Через природну нестачу прісної води острів протягом багатьох років використовувався деякими власниками з сусіднього острова Санту-Антан лише як просте пасовище для худоби.

Сан-Вісенті був заселений останнім з островів архіпелагу. І тільки 1838 року, коли Британською Ост-Індською компанією було відкрите в затоці Порту-Гранді вугільне родовище для постачання суден, що прямували через Атлантику, населення стало збільшуватись. Поселення в затоці дістало назву Мінделу (порт. Mindelo). В другій половині XIX століття на Сан-Вісенті стався бум у розвитку, пов'язаний з британським вугільним бізнесом і десятками суден, що діставалися порту для поповнення запасів. На той час місто стало важливим культурним центром. Навіть була запропонована ідея перенесення столиці Кабо-Верде до Мінделу. Підйом тривав всього кілька десятиліть. Після заміни на суднах, на початку XX століття, вугілля дизельним паливом порт втратив своє панівне становище в регіоні — його замінили порти на Канарських островах і Дакарі. Також острів дістав новий імпульс у розвитку після підключення до трансатлантичних підводних телеграфних кабелів. 1874 року підводними кабелями від Western Telegraph Company (зараз Cable & Wireless) були пов'язані Прайа-да-Матіота (порт. Praia da Matiota) на півночі затоки Порту-Гранді, Мадейра та Бразилія. 1886 року Кабо-Верде була також пов'язана підводним кабелем з Африкою та Європою.

Колишній Палац губернатора або Народний палац (порт. Palácio do Povo).

Золотий період в історії острова відбиває відносно добре збережений історичний центр міста Мінделу, в якому домінують стилі колоніальної архітектури. Гарний приклад того часу — колишній Палац губернатора або Народний палац (порт. Palácio do Povo) після проголошення незалежності. Національний ліцей Кабо-Верде (пізніше Центральний ліцей інфанта Енріке, нині школа Жоржі Барбоза[en]), заснований 1917 року, мав величезне значення у розвитку національної самосвідомості кабовердійців. Його випускниками були багато національних діячів, зокрема політичний діяч Амілкар Кабрал і президент Педру Піреш.

З початком Другої світової війни на острови Кабо-Верде періодично прибували врятовані члени екіпажів з суден, що зазнали корабельну аварію чи були торпедовані. На липень 1941 року на островах перебували більше 300 врятованих з затонулих суден в очікуванні транспорту до Лісабону. Так, наприклад, в кінці березня 1941 року до Сан-Вісенті прибули під вітрилами на рятувальному човні 35 членів екіпажу вантажного судна «Clan Macnab», який у складі англійського конвою SL-68 (5000 тонн вантажу, зокрема чавун, авіаційне паливо, рис та чай) прямував за маршрутом Читтаґонґ — Фрітаун — Лондон — Глазго. Вночі 17 березня через невдалий маневр судно зіткнулося з норвезьким танкером «Strix». На світанку 18 березня з судна надійшло повідомлення про течу. По обіді «Clan Macnab» був відокремлений від конвою, щоб незалежно дістатися до Сан-Вінсенті. Незабаром після цього з судна був переданий сигнал SOS — «Clan Macnab» йшов під воду, а екіпаж рятувався у човнах. В результаті інциденту шістнадцять членів екіпажу загинули. Ще тридцять шість врятував корвет HMS «Crocus»[5]. На початку липня 1941 року португальський шлюп доставив у Сан-Вісенті 24 врятованих з британського вантажного судна «Auditor», який прямував з Лондона до Тейбл-Бей і Бейри з вантажем 10 літаків і 5300 тонн вантажів. 4 липня воно було торпедоване німецьким підводним човном U-123 і затонуло[6].

Географія

[ред. | ред. код]

Розташований на північному заході архіпелагу між островами Санту-Антан (відокремлений від нього каналом Сан-Вісенті) і Санта-Лузія[pt]. Площа острова — 227 км²; протяжність зі сходу на захід — 24 км, з півночі на південь — 16 км.

Хоча острів має вулканічне походження, він є відносно пласким, особливо його центральна частина, а також місцевості на сході біля міста Кальау та півночі біля Байя-даш-Гаташ. Найвища точка острова Монті-Верді (порт. Monte Verde — «зелена гора») має висоту 750 м над рівнем моря. Інші великі узвишшя — Монті-Кара (порт. Monte Cara — «особа, обличчя»; названа через подобу до людського обличчя, що дивиться на небо) має висоту 480 м на точці «ніс» (порт. «nariz»), 488 м на піку «підборіддя» (порт. «queixo») і далі на південний захід до 571 м у найвищій точці цієї гірської формації піку Фатейша (порт. Fateixa); вершини масиву Мадейрал/Топона (порт. Madeiral/Topona) мають висоту 675 м і 699 м відповідно; Топе-де-Кейша (порт. Tope de Caixa) — 535 м. Незважаючи на сильну ерозію, все ще добре видно кратери деяких вулканів — Віана (порт. Viana) та Кальяу (порт. Calhau) на сході острова, Порту-Гранді (порт. Porto Grande) на північному заході (природна затока в кратері затопленого вулкана).

  • Монті-Верді
    Монті-Верді
  • Монті-Кара
    Монті-Кара
  • Мадейрал
    Мадейрал
  • Віана
    Віана
  • Кальяу
    Кальяу
  • Порту-Гранді
    Порту-Гранді

Міський район Мінделу розташований на північному заході острова біля затоки Порту-Гранді. Білі піщані пляжі знаходяться поблизу міст Байя-даш-Гаташ, Кальяу та Сан-Педру. На острові, майже повністю позбавленому рослинності, проведені роботи з озеленення — насаджені плантації акації в рівнинних місцевостях (уздовж долини Сан-Педру між Мінделу й аеропортом, Рібейра-ді-Вінья та Саламанса). Незважаючи на досить обмежений успіх цих плантацій, озеленення на острові продовжується.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат тропічний, сухий. Протягом року середня температура повітря тримається на рівні близько 24 °C, морської води змінюється від 22 °C в лютому до 27 °C у вересні. Клімат знаходиться під сильним впливом харматану, який несе сухе та запорошене повітря з Сахари[7].

Виділяють два сезони: з листопада по липень — сухий «сезон вітрів», коли дмуть пасати; з серпня по жовтень — «сезон дощів», хоча кількість атмосферних опадів насправді низька.

Атмосферна обсерваторія Кабо-Верде (CVAO) на північно-східному узбережжі Сан-Вісенте біля міста Кальяу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Evolução da população residente em Cabo Verde por Ilha Concelho (1900—2010) [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (порт.)
  2. ↑ Також — Кальєта-Гранді (Calheta Grande; Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 626.)
  3. ↑ Festival de Baia das Gatas (фр.)
  4. ↑ Cape Verde Festivals (англ.)
  5. ↑ «Attack on convoy» // «The West Australian», Tuesday 25 March 1941, p. 7 (англ.)
    «Convoy SL.68» // «SL and SL/MKS Convoy Series» (англ.)
  6. ↑ «Seamen of sunken ships in Portugal» // «The Argus», Friday 18 July 1941, p. 1 (англ.)
    «SS Auditor (+1941)» // «The Wrecksite» (англ.)
  7. ↑ The climate of São Vicente (Cape Verde) (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Вісенте (Кабо-Верде)

Зовнішні відеофайли
1. Holiday Cabo Verde — São Vicente and Santo Antão
2. Carnival de Sao Vicente — Cabo Verde Groupo
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сан-Вісенте_(Кабо-Верде)&oldid=36105210