Координати: 50°24′9.5666″ пн. ш. 30°32′27.9276″ сх. д. / 50.402657389° пн. ш. 30.541091000° сх. д. / 50.402657389; 30.541091000
Очікує на перевірку

Саперно-Слобідський проїзд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саперно-Слобідський проїзд
Київ
МісцевістьСаперна слобідка
РайонГолосіївський
Назва на честьмісцевості Саперна слобідка
Колишні назви
вул. Нова
Загальні відомості
Протяжність575 м
Координати початку50°24′9.5666″ пн. ш. 30°32′27.9276″ сх. д. / 50.402657389° пн. ш. 30.541091000° сх. д. / 50.402657389; 30.541091000
Координати кінця50°24′12.8653″ пн. ш. 30°32′49.3249″ сх. д. / 50.403573694° пн. ш. 30.547034694° сх. д. / 50.403573694; 30.547034694
поштові індекси03039
Транспорт
Найближчі станції метро «Видубичі»
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11504
У проєкті OpenStreetMapr9428517
Мапа
Мапа
CMNS: Саперно-Слобідський проїзд у Вікісховищі

Сапе́рно-Слобідськи́й прої́зд — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Саперна слобідка. Розташована між коліями залізничної станції Київ-Деміївський і прилеглою промисловою зоною, фактично являє собою єдину тупикову вулицю селища залізничників. Пролягає від Саперно-Слобідської вулиці до тупика.

Прилучаються залізниця і пішохідний мостовий перехід до Залізничного шосе і Товарної вулиці.

Історія

[ред. | ред. код]

Проїзд виник у середині XX століття під назвою вул. Нова. Сучасна назва — з 1955 року[1], на честь місцевості, в якій він пролягає. Разом з тим, проїзд містить давнішу забудову (двоповерхівки межі 1920-30-х років та декілька одноповерхових будинків початку ХХ століття).

частина Саперно-Слобідського проїзду ближче до з'єднання із Сапірно-Слобідською вулицею

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела

[ред. | ред. код]