Сара Ашурбейлі
Сара Ашурбейлі | |
---|---|
азерб. Sara Aşurbəyli | |
Народилася | 27 січня 1906[1] Баку, Російська імперія |
Померла | 17 липня 2001[1] (95 років) Баку, Азербайджан |
Країна | Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР Азербайджан |
Діяльність | історикиня, мисткиня, орієнталістка |
Alma mater | Бакинський державний університет |
Галузь | історія |
Заклад | Інститут історії НАН Азербайджануd |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Нагороди | |
Автограф | |
Сара Ашурбейлі у Вікісховищі |
Сара Балабек кизи Ашурбейлі (азерб. Sara Balabəy qızı Aşurbəyli; 27 січня 1906 року, Баку — 17 липня 2001 року, Баку) — радянський і азербайджанський історик, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії Академії наук Азербайджанської РСР, лауреат Державної премії Азербайджанської РСР, член Спілки художників Азербайджану[2].
Будинок в Баку, в якому народилася і жила Сара Ашурбейлі та світлина Сари Ашурбейлі в дитинстві в циганському костюмі
|
Сара Ашурбейлі народилася 27 січня 1906 року в Баку в родині нафтопромисловця і мецената Балабека Ашурбекова і його дружини Ісмет-ханим. Належала до роду Ашурбекових, що походять з тюркського племені афшарів. Після встановлення радянської влади в Азербайджані сім'я Сари емігрувала до Туреччини. У Стамбулі Сара Ашурбейлі навчалася у французькому коледжі імені Жанни д'Арк. Під час Нової економічної політики в СРСР її родина повернулася до радянського Азербайджану. Тут її батька заарештували і вислали до Караганди. 25 березня 1937 року він був заарештований УНКВС по Карагандинській області та 13 серпня того ж року засуджений трійкою до вищої міри покарання за статтею 58-10 Кримінального кодексу РРФСР[3].
У 1941 році Сара Ашурбейлі закінчила Художнє училище імені А. Азімзаде і працювала в роки німецько-радянської війни художником-декоратором в Азербайджанському драматичному театрі[2]. Її дипломна робота називалася «Натюрморт» (Х.м. 96x77). Це ранній твір зберігається в особистій колекції автора. В даному зібранні привертають увагу ще дві картини — «Палац шекинських ханів» і «Озеро Гьой-Гель». У Національному Музей історії Азербайджану зберігається чудова робота, виконана пензлем Сарою ханум — «Озеро Гьойгьоль», яке є одним з найбільших озер і найкрасивіших куточків природи Азербайджану.[4] Скільки ж праці вклала авторка у цей дивовижний краєвид. На дзеркальній поверхні блакитного озера відбивається соковита гірська рослинність і небосхил по якому пливуть хмари. Даний твір під назвою «Гейгьоль» є найбільшим форматом, серед згаданих картин Сари ханум разм. 96х200 см. Дана картина була передана до музею в 1956 році.
У жовтні 1942 року заарештували чоловіка Сари Ашурбейлі — Бахрама Гусейн-заде. Його засудили до розстрілу за тим же обвинуваченням, що і Балабека Ашурбекова, але в 1943 році розстріл було замінено 10 роками позбавлення волі[5].
Сара Ашурбейлі закінчила історико-філологічне відділення факультету сходознавства Азербайджанського державного університету. Але довгий час через своє походження вона не могла влаштуватися на роботу за фахом. За цей час вона встигла попрацювати вчителькою в середній школі, художником-декоратором в театрі, викладачем іноземних мов у Азербайджанській консерваторії. В цей час вона написала кандидатську дисертацію, яку успішно захистила у Ленінградському інституті сходознавства в 1949 році. м У 1956 році за сприяння Самеда Вургуна, який був віце-президентом Академії наук, Сарі Ашурбейлі вдалося влаштуватися на роботу за фахом. Вона обійняла посаду завідувача відділу середніх віків Музею історії Азербайджану, де вона пропрацювала до 1958 року[6]. Також Сара Ашурбейлі змогла в повній мірі реалізувати себе як історик.
У 1964 році Сара Ашурбейли захистила докторську дисертацію в Інституті історії Академії наук Грузії. Спочатку вона влаштувалася до Музею історії Азербайджану завідувачем відділу азербайджанській історії середніх віків, а потім працювала в Інституті сходознавства Академії наук Азербайджанської РСР головним науковим співробітником, вченим секретарем, старшим науковим співробітником, провідним науковим співробітником в Інституті історії. З 1993 року і до кінця життя Сара Ашурбейлі працювала старшим науковим співробітником інституту археології та етнографії Академії наук Азербайджану. Сара Ашурбейлі написала близько ста статей на історичну тематику для Азербайджанської енциклопедії.
- «Сеяхат- наме» Эвлия Челеби как источник по изучению социально-экономической и политической истории городов Азербайджана в первой половине XVII века. — М.: «Восточная литература», 1960. — 12 с.
- Очерки истории средневекового Баку (VIII — начало XIX в.). — Баку: Изд-во АН Азербайджанской СССР, 1964. — 333 с.
- Государство Ширваншахов (VI—XVI вв.). — Баку: Элм, 1983. — 341 с.
- Экономические и культурные связи Азербайджана с Индией в средние века. — Баку: Элм, 1990. — 149 с.
- История города Баку. — Баку: Азернешр, 1992. — 408 с. — ISBN 5-552-00479-5.
- Из истории Баку. Материалы декабрьской (1944) сессии // Известия Азербайджанского филиала Академии наук СССР. — 1945. — № 1. — С. 76—77.
- Об истории сураханского храма огнепоклонников // Памятники архитектуры Азербайджана. Сборник материалов. — М.-Б., 1946. — 43-54 с.
- Баку XVI—XVIII вв. по описаниям путешественников // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. — 1947. — Вып. 1. — № 1. — С. 63—72.
- Скульптура Азербайджана древнего периода и в период средневековья // Труды Музея истории Азербайджана. — Баку, 1956. — Т. I. — С. 61-109.
- О названии города Баку // Доклады Академии наук Азербайджанской ССР. — 1958. — Т. XIV, вып. 9. — С. 735—740.
- Абд-ар- Рашид Бакуви — азербайджанский учёный-географ начала XV в. // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. — 1958. — № 5.
- Некоторые материалы по искусству Азербайджана XVI в. // Учёные записки Института востоковедения Академии наук Азербайджанской ССР. — Баку, 1959. — № 1.
- О датировке возникновения города Баку // Доклады Академии наук Азербайджанской ССР. — 1961. — Т. XVII, № 3. — С. 252—258.
- Топонимика Апшерона в связи с вопросом этногенеза азербайджанцев // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. История, философия и право. — 1967. — № 2. — С. 54-67.
- О датировке и назначении Гыз-галасы в крепости Баку // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. История, философия и право. — 1974. — № 3. — С. 39-40.
- В. Ф. Минорский. «История Ширвана и Дербенда.» Кембридж, 1958 год — редакторка російського перекладу з англійської
- Абд ар Рашид Бакуви. «Тальхисад асар ва аджаиб малик ал наххар», видання Париж, 1789 год — переклад з французької російською.
- Маршалл фон Биберштейн. «Описание провинций, расположенных на левом берегу Каспийского моря между реками Терек и Кура.» Санкт Петербург 1789 — переклад з французької російською.
Російський історик Віктор Шнірельман критикував Сару Ашурбейлі за її твердження про нібито проживання на території Азербайджану якихось тюрків ще в догунськую епоху. Незважаючи на загальноприйнятий у світовій науці дату масової тюркизації Азербайджану лише з XI—XIII століть, Ашурбейлі стверджувала про такі процеси вже в VI—VIII століттях. Вона писала про нібито поширення тюркської мови серед кавказьких албаців вже у ранньому середньовіччі[7].
Сара Ашурбейлі оголосила кам'яні статуї коней і баранів на середньовічних кладовищах Коро-Аракського межиріччя споконвічно тюркською традицією, протестуючи проти російських фахівців, які писали про зв'язки цих пам'яток з вірменською культурою[8].
Вірменський радянський історик Бабкен Аракелян у своїй рецензії (1967) до роботи Сари Ашурбейлі «Нарис історії середньовічної Баку (VIII—початок XIX ст.)» (Баку, 1964) писав, що авторка використала цінні відомості про архітектурні пам'ятки XI—XV століть у Баку і його околицях, цінні відомості з арабських джерел про видобуток нафти і солі в цьому регіоні, вдало охарактеризувала хід історичних доль Ширвана і Баку, повідомляла багато відомостей про розвиток ремесел та майстрів того періоду[9].
Тюрколог Ахмед Джафероглу, даючи рецензію (1971) до даної роботи, зазначав, що Сара Ашурбейлі, з 1946 року займалася вивченням історії Азербайджану, з широким колом наукових інтересів і прагнень підійшла до опису історії міста Баку, спираючись на існуючі ресурси та матеріали[10].
- Лауреат державної премії Азербайджану.
- Орден «Слава».
- Премія імені Аббаскулі Бакіханова.
- Національна премія імені Гаджі Тагієва.
- Орден Дружби народів.
- Звання «Заслужений діяч науки».
- «Жінка року» (1998).
- ↑ а б AlKindi
- ↑ а б Ашурли Р. До 100-річчя з дня народження С. Б. Ашурбейли [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] // sara-ashurbeyli.info.
- ↑ Списки жертв. Меморіал. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Инна Костина. Вторая профессия учёного-историка Сары ханум Ашурбейли Стр. 179—188 [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] / Görkəmli tarixçi-alim S.Aşurbəylinin anadan olmasının 110 illik yubileyinə həsr olunmuş Azərbaycan tarixinin öyrənilməsində muzeylərin rolu" VI Respublika elmi konfransının materialları. Bakı, 2016.
- ↑ Списки жертв. Меморіал. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Ханджанбекова Ф. Негромкий подвиг Сары Ашурбейли : [арх. 12 травня 2016] // Азербайджанские известия. — 2009. — 7 березня.
- ↑ Шнирельман, 2003, с. 168.
- ↑ Шнирельман, 2003, с. 214-215.
- ↑ Аракелян Б. Ашурбейли С. Б. Очерк истории средневекового Баку (VIII-начало XIX вв.). — Баку.: Изд-во АН АзССР. − 1964. — 336 с // Историко-филологический журнал / АН Армянской ССР. — 1967. — № 2-3. — С. 328—332.
- ↑ Caferoğlu A. S. B. Aşurbeyli, Oçerk İstorii Srednevekovogo Bakı (VIII-naçalo XIX vv.) (тур.) // Tahlil ve Tenkitler. — 1971. — C. 16. — S. 173—175
- В. А. Шнирельман. Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье. — Москва: Академкнига, 2003. (рос.)
- Наукова сесія, присвячена 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки Сари Ашурбейлі[недоступне посилання з травня 2019]
- Негучний подвиг Сари Ашурбейлі[недоступне посилання з травня 2019]
- Присвячується! Сарі Ашурбейлі — 105 років [Архівовано 7 травня 2010 у Wayback Machine.]
- МЕМОРІАЛЬНИЙ САЙТ [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- презентація книг Сари ханум Ашурбейлі[недоступне посилання з червня 2019]
- Жінки-науковці
- Народились 27 січня
- Народились 1906
- Уродженці Баку
- Померли 17 липня
- Померли 2001
- Померли в Баку
- Випускники Бакинського університету
- Доктори історичних наук
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена «Слава» (Азербайджан)
- Лауреати Державної премії Азербайджанської РСР
- Азербайджанська шляхта
- Азербайджанські сходознавці
- Радянські історики