Координати: 51°19′37″ пн. ш. 26°37′59″ сх. д. / 51.32694° пн. ш. 26.63306° сх. д. / 51.32694; 26.63306
Очікує на перевірку

Сарненський історико-етнографічний музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сарненський історико-етнографічний музей
51°19′37″ пн. ш. 26°37′59″ сх. д. / 51.32694° пн. ш. 26.63306° сх. д. / 51.32694; 26.63306
Типмузей
Країна Україна
Адресавулиця Просвіти, 20, Сарни, Рівненська область, Україна
Засновано1974
Відкрито1974
Сарненський історико-етнографічний музей. Карта розташування: Україна
Сарненський історико-етнографічний музей
Сарненський історико-етнографічний музей (Україна)
Мапа

Сарненський історико-етнографічний музей — музей із скансеном у місті Сарни. В музеї зібрані історичні пам'ятки, колекція старовинного одягу, предметів побуту, матеріалів які розповідають про промисли та ремесла поліського краю. На відкритому майданчику представленні архітектурні споруди Волинського Полісся.

Адреса: 34500, м. Сарни, вул. Просвіти, 20

Історія створення

[ред. | ред. код]

Сарненський музей був відкритий 6 листопада 1974 року як краєзнавчий. У 1978 році експозиція музею поповнилась експонатами, які розмістили просто неба:

  • садиба селянина середнього статку;
  • хата селянина-бідняка;
  • кузня;
  • каплиця XVIII ст.;
  • вітряний млин кінця XIX ст.

У 1983 році відкрилась експозиція біля каплиці розміщений символічний цвинтар з каменотесними пам'ятниками XVII ст.

У 1989 році музей змінив статус на «Історико-етнографічний».

Експозиція музею та діяльність

[ред. | ред. код]
Серпанковий стрій с. Крупове з колекції музею

Нині у музеї налічується понад 8000 експонатів основного та більше 10 000 науково-допоміжного фонду.

Працівники музею проводять науково-дослідну роботу з вивчення матеріальної і духовної культури Рівненського Полісся. Завдяки етнографічним експедиціям фонди музею поповнилися колекціями сорочок, наміток, свит і речами домашнього вжитку. Зібрано вироби традиційних поліських промислів: гончарства, бондарства, лозоплетіння, різьби по дереву.

В музеї проходили персональні виставки місцевих майстрів народного мистецтва: різьбяра Василя Мисанця, вишивальниці Анастасії Карпишинської, Надії Ліневич, Тетяни Пантус, Євгенії Петришиної, художників Сергія Захарчука, художника-різьбяра Василя Позніка.

Щовесни на території музею проводяться свята народної творчості, а також обряд водіння Куста — традиційне свято для поліського регіону.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Дмитро Каднічанський. Скансени України. // Краєзнавство. Географія. Туризм № 16 (645), квітень 2010

Посилання

[ред. | ред. код]