Перейти до вмісту

Сас Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергій Володимирович Сас
Народився7 серпня 1957(1957-08-07) (67 років)
с. Єрмолаївка, Даурський район, Красноярський край, Росія
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Alma materЛьвівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат юридичних наук
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4], народний депутат України[5] і народний депутат України[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяБатьківщина
НагородиПочесна грамота Верховної Ради України
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний (СелПУ) 11 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
Селянська партія України (СПУ-СелПУ) 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 14 травня 2002 25 травня 2007
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 13 березня 2014

Сергі́й Володи́мирович Са́с (нар. 7 серпня 1957, с. Єрмолаївка, Даурський район, Красноярський край, Росія) — український політик. Народний депутат України. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина». Суддя Конституційного Суду України у відставці (2014—2022; від Верховної Ради України). Командир Добровольчого формування територіальної громади міста Києва «Мрія» (з 8 березня 2022 року).

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1980 році з відзнакою закінчив Львівський зооветеринарний інститут за фахом ветлікар, а у 1996 році — Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

Кандидат юридичних наук. Дисертація «Законодавство про регламент Верховної Ради України: проблеми теорії і практики» (Інститут законодавства Верховної Ради України, 2005).

Кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1974 року по 1975 рік — різноробочий в Рейментарівському відділі Капітанівського бурякорадгоспу (Новомиргородський район Кіровоградської області).

Після закінчення Львівського зооветеринарного інституту і служби в армії переїхав в Кіровоградську область, де з 1982 року працював старшим ветеринаром обласної станції боротьби з хворобами тварин. Після працював у колгоспах. Протягом 1985 — 1987 років — заступник голови правління спецгоспу «Жовтень», з 1987 по 1996 рік — голова колективного сільськогосподарського підприємства «Мрія» Новомиргородського району Кіровоградської області.

Народний депутат України другого скликання, переміг на окрузі № 231 з результатом 25,42 % в першому турі і 73,9 % у другому, Був висунутий Селянською партією України (СелПУ). Був уповноваженим членом фракції СПУ і СелПУ. Голова підкомітету з питань економічної реформи в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством.

Народний депутат України третього скликання, був обраний за списками СПУ-СелПУ, (№ 24 у списку). На момент обрання — член президії вищої ради СелПУ. У 1999 році став членом фракції «Батьківщина». Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Народний депутат України четвертого скликання, був обраний за списками Блоку Юлії Тимошенко (№ 18 у списку). Представляв виборчий блок в ЦВК. Під час президентських виборів 2004 року був довіреною особою кандидата Віктора Ющенка в ТВО № 102 Кіровоградської області. Після цього з лютого по вересень 2005 року обіймав посаду постійного представника Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Народний депутат України п'ятого скликання, був обраний за списками Блоку Юлії Тимошенко (№ 17 у списку) і шостого скликання (№ 17 у списку). Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Народний депутат України сьомого скликання, був обраний за списками Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» (№ 47 у списку). Обіймав посади заступника голови фракції Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» і члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

13 березня 2014 року Верховна Рада України призначила його суддею Конституційного Суду[7].

7 грудня 2022 року Конституційний суд України звільнив Ірину Завгородню, Сергія Саса та Ігоря Сліденка з посади судді Конституційного суду України у відставку на підставі поданих ними заяв[8].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  6. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  7. Верховна Рада призначила чотирьох суддів КСУ за квотою парламенту. Радіо Свобода (українською) . 13 березня 2014. Процитовано 13 грудня 2022.
  8. Конституційний суд звільнив трьох своїх суддів. Бабель (українською) . 7 грудня 2022. Процитовано 13 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]