Саул Фрідлендер

Саул Фрідлендер
фр. Saul Friedländer
Народився	11 жовтня 1932(1932-10-11) (92 роки)  Прага, Чехословаччина
Країна	США  Франція  Ізраїль  Австрія  Німеччина
Діяльність	письменник, історик, викладач університету
Alma mater	Graduate Institute of International Studies і ліцей Генріха IV
Науковий ступінь	докторський ступінь (1963)
Науковий керівник	Jacques Freymondd
Знання мов	французька
Заклад	Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі, Тель-Авівський університет, Єврейський університет, Університет Каліфорнії (Берклі) і Graduate Institute of International Studies
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	стипендія МакАртура (1999) Пулітцерівська премія за нехудожню літературуd (2008) Премія миру німецьких книгарів (2007) Премія Андреаса Грифіусаd (1981) премія Ганса і Софі Шолльd (1998) премія Дена Девідаd (2014) Leipzig Book Fair Prize/Non-Fictiond (2007) премія Бальцана (2021)
Медіафайли у Вікісховищі

Саул (Шауль) Фрідлендер , також Саул Фрідлендер П. (нім. Saul Friedländer, івр. שאול פרידלנדר; ім'я при народженні Пауль Фрідлендер; 11 жовтня 1932, Прага, Чехословаччина) — Ізраїльський історик, що спеціалізується головним чином на вивченні голокосту.

Біографія

Народився в німецькомовній єврейській родині, ріс у Франції, куди сім'я переїхала в 1939 році. В 1942—1944 роках переховувався в католицькій школі-інтернаті неподалік від кордону з Швейцарією, де його залишили батьки, які думали сховатися в нейтральній країні (проте прикордонники з формальних причин не пропустили їх через кордон і повернули до Франції, звідти вони були депортовані й загинули в нацистському концтаборі, — син дізнався про це лише в 1946 році. Закінчив Женевський університет, був близький до сіоністського руху. У 1948 році переїхав до Ізраїлю, служив в армії (1951—1953). У 1953—1955 роках вивчав політологію в Парижі. З 1976 року — професор модерної європейської історії університету Тель-Авів. Секретар, а потім президент Всесвітньої сіоністської організації (WZO) і Всесвітнього єврейського конгресу ( WJC ). З 1980-х років бере участь в русі Шалом Ахшав.

Професійні заняття

Професор історії в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі й університеті Тель-Авіва. Автор праць про становище євреїв при нацизмі, про Голокост і ставлення до нього керівництва католицької церкви (папи Пія XII), написаних у рамках концепції Історія повсякденності.

У своїй останній роботі «Нацистська німеччина і євреї», над якою він працював 16 років, Фрідлендер вдається до методу «глобальної історії», досліджуючи водночас механізми злочину і бачення подій жертвами голокосту.

Фрідлендер стверджує, що, до грудня 1941 року Адольф Гітлер не виношував планів масштабного знищення євреїв. Однак, якщо б не було Гітлера, то не було б і голокосту, оскільки ці плани Гітлера та його оточення визріли й були реалізовані в ході війни.

Вибрані праці

• Auftakt zum Untergang. Hitler und die Vereinigten Staaten von Amerika 1939 — 1941 . Stuttgart:Kohlhammer, 1965 (у співавторстві)
• Pius XII und das Dritte Reich. Eine Dokumentation . Reinbek:Rowohlt, 1965 (у співавторстві)
• Kurt Gerstein oder Die Zwiespältigkeit des Guten . Gütersloh:Bertelsmann, 1968 (перевидавалася)
• History and Psychoanalysis:an Inquiry Into the Possibilities and Limits of Psychohistory . New York:Holmes & Meier, 1978
• Wenn die Erinnerung kommt . München:C. H. Beck, 1979 (автобіографія, перевидавалася)
• Kitsch und Tod. Der Widerschein des Nazismus . München:Hanser, 1984 (кілька разів перевидавалася)
• Nazi Germany and the Jews, v.1: The Years of Persecution 1933—1939, New York : HarperCollins, 1997.
• Nazi Germany and the Jews, v.2: The Years of Extermination, 1939—1945, HarperCollins, 2007
• Das Dritte Reich und die Juden. 1. Die Jahre der Verfolgung 1933—1939 . München:Beck, 1998; 2. Die Jahre der Vernichtung 1939—1945 , München:Beck, 2006
• Den Holocaust beschreiben. Auf dem Weg zu einer integrierten Geschichte . Göttingen:Wallstein, 2007

Визнання

Праці С. Фрідлендера перекладені на основні європейські мови. Йому присуджені Премія Ганса і Софі Шолль (1998), Премія миру німецьких книгарів (2007), Пулітцерівська премія (2008).

Посилання

• На сайті UCLA
• (англ.)
• (англ.)
• (англ., нім.)