Очікує на перевірку

Сашко Дерманський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сашко Дерманський
Дерманський, 2017 рік
Ім'я при народженніОлександр Степанович Дерманський
Народився28 листопада 1976(1976-11-28) (47 років)
Гайворон, Володарського району, Київщина
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьписьменник, поет, викладач, літературний редактор, сценарист.
Сфера роботидитяча література[1] і поезія[1]
Роки активності2001 — дотепер
Жанрдитяча література
Сайт: Сашко Дерманський: офіційний сайт письменника
CMNS: Сашко Дерманський у Вікісховищі

Олекса́ндр Степа́нович Дерма́нський, відомий як Сашко Дерманський, (нар. 28 листопада 1976(19761128), село Гайворон, Володарського району, Київщина) — український письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в с. Гайворон Володарської селищної громади Білоцерківського району на Київщині. Середній син в родині Степана Володимировича та Лілії Миколаївни Дерманських. Батько за фахом агроном, мати — вчителька. Має двох братів: Олега та Олексія.

У 2014 році Олексій Дерманський пішов добровольцем захищати Батьківщину від агресора, воював у складі ДУК ПС, був поранений в районі донецького аеропорту в жовтні 2014 року. 26 лютого 2022 року Олексій знову став на захист України, зараз воює в лавах ЗСУ.

Сашко Дерманський навчався у Володарській середній школі № 1. Ще у шкільні роки  почав писати вірші. Закінчив факультет української філології Київського національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова у 1999 році. До вересня 2016 року викладав за фахом у Київському технікумі електронних приладів. Літературний редактор дитячого журналу «Стежка» (до 2012 р.). З 2008 року по квітень 2019 — автор програми «Маріччин кінозал» на каналі 1+1.

2020 Міжнародна рада з дитячої та підліткової книги (International Board on Books for Young People — IBBY) внесла книжку «Мері» (Видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2018) до почесного списку IBBY Honour List 2020. Список щодва роки формують з письменників, ілюстраторів і перекладачів з усього світу.

2021, 2022, 2023 — Номінований від України на Меморіальну премію Астрід Ліндгрен (Astrid Lindgren Memorial Award (ALMA)) Меморіальна премія імені Астрід Ліндгрен.

Одружений, виховує двох доньок: Владиславу (2001) та Злату (2011).

Творчість

[ред. | ред. код]

Перші вірші для малечі опублікував в 2001 році у дитячому журналі «Стежка». Деякі твори в журналі «Стежка» публікувалися під псевдонімами Сашко Володарський та Назар Діброва. У жовтні 2004 року видавництво «Теза» в рамках серії «Пригодницька бібліотека» випустило у світ першу книжку — повість-казку «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська».

Твори Сашка Дерманського рекомендовано Міністерством освіти і науки України для читання в молодшій («Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Бабуся оголошує війну», «Корова часу», «Царство Яблукарство», «Танок чугайстра») і середній школі («Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги»). До оновленої шкільної програми також увійшли повість «Маляка — принцеса Драконії», збірка казок «Казки дракона Омелька», збірка віршів «Бигимоти — не медмеді»[2]. Також Сашко став одним із творців сценарію художнього фільму «Сторожова застава» за однойменною повістю Володимира Рутківського. Фільм вийшов восени 2017 року.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Видав 41 книжку, 6 аудіокниг та 2 інтерактивні-книжки для дітей.

  • «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська» mala.storinka.org (Вінниця: «Теза», 2004, 2007, 2009, 2011, 2016), також інтерактивна аудіокнига (Вінниця: «Теза», 2009, серія «Інтерактивна аудіокнига»).
  • «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги» (2005, 2012), також аудіокнига (2009).
  • «Бабуся оголошує війну» (2006, 2011), також інтерактивна аудіокнига (2009).
  • «Чудове Чудовисько» ([[2006], 2008, 2009, 2011. 2013, 2014, 2015, 2016])… на початок 2022 року книжка була перевидана 19 разів.
  • Сашко Дерманський про Авіценну, Олександра Суворова, Олександра Довженка, Уолта Диснея, Пеле (К.: Грані-Т, 2007, серія «Життя видатних дітей»)
  • «Танок Чугайстра» (2008, 2012).
  • «Царство яблукарство» (2008, 2012).
  • «Чудове чудовисько в Країні Жаховиськ»
  • «Корова часу» (2010).
  • «Казки Дракона Омелька» (А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2012)
  • «Чудове Чудовисько і Погане Поганисько» (А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014)
  • «Крамничка тітоньки Мальви» (Видавництво Старого Лева, 2014)
  • «Бигимоти — не медмеді» (вірші) (Фонтан казок, 2015)
  • «Маляка — принцеса Драконії» (Теза, 2015)
  • «Маляка і Навіжений дракон» (Теза, 2016)
  • «Маляка і Гаплик» (Теза, 2016)
  • «Стонадцять халеп Остапа Квіточки» (А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2016)
  • «День народження привида» (Фонтан казок, 2017)
  • «Коли Онисько був малесенький» (Теза, 2017)
  • «Казки про все на світі» (Ранок", 2017)
  • «Жменька тепла для мами»(Видавництво Старого Лева, 2017
  • «Маляка і Велика Маня» (Теза, 2017)
  • «Мері» (А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2018)
  • «Kazka. У пошуках себе» (Теза, 2019)
  • «Арктична пасіка» (Ранок, 2019)
  • «Маляка і Крококовть» (Теза 2020)
  • «Лімерики» (Крокус 2020)
  • «Чудернацькі вірші» (Талант, 2020)
  • «Вікусині історії» (2020)
  • «Нічийний хруль» (Портал 2020)
  • «Обиральний день» (Портал 2020)
  • «Kazka. Чарголос» (Vivat 2020) у співавторстві з Антоном Сіянікою.
  • «Прикольні вірші» (Школа 2020)
  • «Різдвяна крамничка тітоньки Мальви» (А-ба-ба-га-ла-ма-га 2021)
  • «Три казкові повісті» (Наш Формат 2021)
  • «День народження привида» («Наш формат 2021»)
  • «Неперевіршені задачі» у співавторстві з Кузьком Кузякіним (Yakaboo Publishing 2021)
  • «Малим дітям про все на світі» («Школа» 2021)
  • «Я чекаю Миколая» («Літера» 2021)
  • «Пригоди вужа Ониська або Володар Макуци» (А-ба-ба-га-ла-ма-га 2021)
  • «Маляка — принцеса Драконії» (Видавничий дім «Школа» 2022)
  • «Merė» (Alma Littera 2022, Литва)
  • «Маляка і Навіжений дракон» (Видавничий дім «Школа» 2023)
  • «Тю!» — сказав їжачок" (Vivat 2023)
  • «День народження привида» (Видавництво Старого Лева 2023)
  • «Бабуся оголошує війну» (А-ба-ба-га-ла-ма-га 2023)
  • «Нові пригоди вужа Ониська, або Корова часу» (А-ба-ба-га-ла-ма-га 2023)
  • «Клуб врятованих. Непухнасті історії» (Vivat 2023)
  • «Лізла жаба по драбині» (Видавництво Старого Лева 2023)
  • «Мері» (Маґура 2024)
  • «Маляка — принцеса Драконії» (Маґура 2024)
  • «Маляка і Навіжений дракон» (Маґура 2024)
  • «Маляка і Гаплик» (Маґура 2024)
  • «Стонадцять халеп Остапа Квіточки» (Маґура 2024)
  • «Жменька тепла для мами», нова редакція (Маґура 2024)
  • «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги» (Маґура 2024)
  • «Маляка і Велика Маня» (Маґура 2024)

Мультимедійні видання

  • «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська» інтерактивна аудіокнига (2009).
  • «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги» аудіокнига (2009).
  • «Бабуся оголошує війну» інтерактивна аудіокнига (2009).

Тетралогія про вужа Ониська;

  • «Коли Онисько був малесенький» (Теза, 2017)
  • «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська» (Вінниця: «Теза», 2004, 2007, 2009, 2011, 2016), також інтерактивна аудіокнига (Вінниця: «Теза», 2009, серія «Інтерактивна аудіокнига»).
  • «Бабуся оголошує війну» (2006, 2011), також інтерактивна аудіокнига (2009).
  • «Корова часу» (2010).

Трилогія про пригоди Чудового Чудовиська;

  • «Чудове Чудовисько» (2006, 2008, 2009, 2011. 2013, 2014, 2015, 2016])… на початок 2020 року книжка була перевидана 16 разів.
  • «Чудове чудовисько в Країні Жаховиськ»
  • «Чудове Чудовисько і Погане Поганисько» (А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014)

Пенталогія про пригоди Маляки;

  • «Маляка — принцеса Драконії» (Теза, 2015)
  • «Маляка і Навіжений дракон» (Теза, 2016)
  • «Маляка і Гаплик» (Теза, 2016)
  • «Маляка і Велика Маня» (Теза, 2017)
  • «Маляка і Крококовть» (Теза, 2020)

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2005 — роман «Король буків, або таємниця Смарагдової книги» було відзначено дипломом Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова»;
  • 2006 — дипломант Міжнародної асамблеї фантастів «Портал»;
  • 2007 — повість «Царство-яблукарство» відзначене першою премією літературного конкурсу рукописів «Дитячий портал» в номінації «Тексти для 9-12-річних» та другою премією нового літературного конкурсу «Золотий лелека»;
  • 2010 — книжка «Чудове чудовисько в Країні Жаховиськ» здобула перемогу всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2010» в номінації «Дитяче свято»;
  • 2015 — книжка «Маляка — принцеса Драконії» здобула відзнаку рейтингу «Критика» за найкращу книжку в номінації «Проза (5-9 років)»;
  • 2015 — перемога в номінації «Дитячий поет року» рейтингу проекту «Барабука. Простір української дитячої книги» за збірку віршів «Бигимоти — не медмеді»;
  • 2016 — книжки «Маляка і Навіжений дракон», «Маляка і Гаплик» здобули перше місце всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2016» в номінації «Дитяче свято» (підномінація «Книжки для малечі»).
  • 2018 — «Мері» (А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2018) — переможець конкурсу «Книга року ВВС — 2018» в номінації «Дитяча книга року ВВС».
  • 2019 — «Арктична пасіка» увійшла до трійки фіналістів премії «Експресо. Вибір читачів — 2019».
  • 2020 — Міжнародна рада з дитячої та підліткової книги (International Board on Books for Young People — IBBY) внесла книжку «Мері» (Видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2018) до почесного списку IBBY Honour List[3]
  • 2020 — Список щодва роки формують з письменників, ілюстраторів і перекладачів з усього світу.
  • 2020 — «Чудернацькі вірші» та «Лімерики» — поетичні книжки року в рейтингу проекту «Барабука. Простір української дитячої книги»
  • 2021 — Номінований від України на Меморіальну премію Астрід Ліндгрен (Astrid Lindgren Memorial Award (ALMA)) Меморіальна премія імені Астрід Ліндгрен
  • 2022 — книжка «Різдвяна крамничка тітоньки Мальви» (видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га) здобула перемогу всеукраїнського рейтингу «Книжка року -2021» у номінації «Дитяче свято» (література для молодших школярів)
  • 2022 — Номінований від України на Меморіальну премію Астрід Ліндгрен (Astrid Lindgren Memorial Award (ALMA)) Меморіальна премія імені Астрід Ліндгрен
  • 2023 — Номінований від України на Меморіальну премію Астрід Ліндгрен (Astrid Lindgren Memorial Award (ALMA)) Меморіальна премія імені Астрід Ліндгрен

Посилання

[ред. | ред. код]

Офіційний сайт письменника
 Сторінка Сашка Дерманського у соцмережі «Facebook»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Дерманський Сашко. www.teza.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017. [Архівовано 2017-11-12 у Wayback Machine.]
  3. ↑ НБУ. Національна бібліотека України для дітей. chl.kiev.ua. Процитовано 31 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сашко_Дерманський&oldid=43809383