Сванбергіт
| Сванбергіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Абревіатура | Svb[3] |
| Хімічна формула | SrAl₃(SO₄)(PO₄)(OH)₆ |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BL.05 |
| Dana 8 | 43.4.1.6 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Ларс Фредерік Сванберг[4] |
 Сванбергіт у Вікісховищі | |
Сванбергіт (рос. сванбергит; англ. svanbergite; нім. Svanbergit m) — мінерал, подвійний фосфат-сульфат стронцію й алюмінію острівної будови. За прізв. швед. хіміка Л. Ф. Сванберґа (L.F.Svanberg), L.J.Igelström, 1854.
Хімічна формула: SrAl3[(OH)6|SO4|PO4]. Sr частково заміняється на Са і Pb. Склад у %: SrO — 22,45; Al2O3 — 33,12; SO3 — 17,34; P2O5 — 15,38; H2O — 11,71.
Сингонія тригональна. Тригонально-ромбоедричний вид. Спайність досконала по пінакоїду. Утворює зернисті аґреґати. Густина 3,2. Тв. 5,0-5,5. Колір жовтий до бурого або рожевого і червоного. Рідше блакитний. Блиск скляний.
Зустрічається в зоні окиснення рудних родовищ, у кварцитах з глиноземистисми мінералами, у змінених породах поблизу жил. Знахідки: родов. Вермланда і Вестана (Швеція), у департ. Сона й Луара (Франція), а також в алмазоносних галечниках Ріо-Сан-Жозе (Бразилія), Нассау та Бадені (ФРН). Дуже рідкісний.
Зайва назва іридію платинистого. (Ch. U. Shepard, 1886).
Розрізняють:
- сванберґіт кальціїстий, гартит (різновид сванберґіту з алмазних пісків Бразилії, в якому понад 3 % CaO);
- сванберґіт свинцевистий (різновид сванберґіту, який містить до 3,82 % PbO).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Scott K. M. Solid solution in, and classification of, gossan-derived members of the alunite-jarosite family, northwest Queensland, Australia // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1987. — Vol. 72. — P. 178–187. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сванбергіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сванбергіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
