Свенцинські пасма
Свенцинські пасма | ||||
54°59′48″ пн. ш. 26°49′30″ сх. д. / 54.9967° пн. ш. 26.825° сх. д. | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Тип |
нагір'я височина і кряж ![]() | |||
Висота |
191 м ![]() | |||
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%86%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%96%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8B_%282001%29.svg/200px-%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%86%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%96%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8B_%282001%29.svg.png)
Свенцянські пасма (біл. Свянцянскія грады) — височина на північному заході Білорусі. Займають південний захід Вітебської і північний захід Мінської областей. Площа 2,7 тисяч км². Пасма утворилися в результаті переміщення відкладів гірських порід водами льодовика.[1]
Пасма межують із Вушацько-Лепельською височиною, Полоцькою, Верхньоберезинською і Нарочано-Вілейською низовинами, заходять на територію Литви.
Протяжність пасом з заходу на схід 120 — 130 км, з півночі на південь 35 — 45 км. Максимальна висота 228 м над рівнем моря. Пасма — вододіл між річками басейнів Західної Двіни і Німана. Рельєф великогорбистий грядово-моренно-озерний. Багато озер (Мядель, Довге, Шо та інші).
Лісистість близько 25 %. Поширені змішані дрібнолистові ліси і сосняки. У межах Свенцянських пасом частина національного парку Нарочанський, гідрологічні заказники Довгий і Біле.
- ↑ Республика Беларусь [Архівовано 21 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мядельский район [Архівовано 24 листопада 2010 у Wayback Machine.] Туристская энциклопедия Беларуси. Мн. Беларуская Энцыклапедыя, 2007. — 648с. (рос.)
- Туристская энциклопедия Беларуси. Мінськ. «Білоруська Енциклопедія», 2007. (рос.)