Свинцеплавильний завод у Малазі
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/TorreMonica2.jpg/330px-TorreMonica2.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c1/Tour_de_Malaga_-_panoramio.jpg/250px-Tour_de_Malaga_-_panoramio.jpg)
Свинцеплавильний завод у Малазі — колишній виробничий майданчик на півдні Іспанії.
У 1920 році створили компанію Minero Metalúrgica «Los Guindos», що була під контролем німецького капіталу. В 1923-му вона ввела в дію завод з виплавки свинцю, майданчик якого був на узбережжі Середземного моря в індустріальній зоні Misericordia на південь від Малаги.
Підприємство переробляло галенітовий концентрат, при цьому основним постачальником був потужний район видобутку свинцевих руд Ла-Кароліна в провінції Хаен (приблизно за дві сотні кілометрів по прямій на північний схід від Малаги). Руди Ла-Кароліна мали підвищений вміст срібла, яке було важливим супутнім продуктом заводу в Малазі. Можливо відзначити, що з Ла-Кароліна пов'язана сама назва плавильного заволоду, оскільки його власник компанія "Oriol-Kochertaler" володіла у видобувному районі рудником «Los Guindos».
У 1950-х роках майданчик досягнув максимальної потужності у 80 тисяч тонн свинцю на рік.
У 1960-х роках завод «Los Guindos» стикнувся з кризовими явищами, а в 1979-му його мусили закрити.
Наразі територія колишнього свинцеплавильного виробництва очищена та забудована житлом. З усього комплексу «Los Guindos» залишився як об'єкт промислової архітектурної спадщини димар, що первісно мав висоту 106 метрів, проте наразі зрізаний до рівня у 100—101 метр з міркувань безпеки.[1][2]
Можливо також відзначити, що видобуток свинцевих руд у Ла-Кароліна тривав до 1991 року, і більш ніж за століття робіт тут заклали близько тисячі трьохсот шахт (деякі глибиною до семисот метрів), загальна довжина галерей яких сягнула восьмисот кілометрів.[3][4]
- ↑ INDUSTRIA-QUIMICA-EN-MALAGA-EN-EL-SIGLO (PDF).
- ↑ Económica, Vida (9 березня 2018). Antiguas chimeneas Industriales de Málaga | Historia, fabricas e industria. Vidaeconomica — Revista económica de Málaga (ісп.). Процитовано 25 липня 2024.
- ↑ Meca, Juan Antonio Pérez (lunes, 16 de julio de 2018). Arqueocerámica: Minas españolas de plomo: de la galena argentífera a la minería del plomo-zinc. Arqueocerámica. Процитовано 25 липня 2024.
- ↑ TODOMALAGA - información sobre todo la málaga antigua. www.todomalaga.net. Процитовано 1 серпня 2024. (ісп.)