Перейти до вмісту

Свистун тиморський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Свистун тиморський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Свистунові (Pachycephalidae)
Рід: Свистун (Pachycephala)
Вид: Свистун тиморський
Pachycephala orpheus
Jardine, 1849
Посилання
Вікісховище: Pachycephala orpheus
Віківиди: Pachycephala orpheus
ITIS: 561773
МСОП: 22705486
NCBI: 449371

Свистун тиморський[2] (Pachycephala orpheus) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae)[3]. Мешкає в Індонезії і Східному Тиморі.

Довжина птаха становить 14 см. Верхня частина голови у самця сіра, лоб, "брови" і смуги перед очима світло-сірі, скроні рудувато-коричневі. Верхня частина тіла зеленувато-оливково-коричнева, надхвістя і верхня покривні пера хвоста жовтуваті, стернові пера коричневі. Горло біле, нижня частина тіла буро-бежева, боки і нижня частина живота світліші. Гузка жовта. Райдужки темно-карі, дзьоб чорний. Самиці схожі на самців, однак верхня частина тіла у них не так сильно контрастує з нижньою. У молодих птахів груди поцятковані темними смужками.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Тиморські свистуни мешкають на островах Тимор, Атауро, Ветар і Ліран[en][4]. Живуть в тропічних рівнинних і магрових лісах на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pachycephala orpheus. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.
  4. Colin R. Trainor und Thomas Soares: Birds of Atauro Island, Timor-Leste (East Timor), Forktail 20 (2004), S. 41–48