Перейти до вмісту

Свиязьк

Координати: 55°46′20″ пн. ш. 48°39′35″ сх. д. / 55.772222222222° пн. ш. 48.659722222222° сх. д. / 55.772222222222; 48.659722222222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Свиязьк
рос. Свияжск
Герб Прапор
Храми Іоанно-Предтеченського монастиря
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Татарстан
Муніципальний район Зеленодольський район
Код ЗКАТУ: 92228000095
Код ЗКТМО: 92628477101
Основні дані
Час заснування 1551
Статус села 1932
Населення 276
Поштові індекси 422520
Географічні координати: 55°46′20″ пн. ш. 48°39′35″ сх. д. / 55.772222222222° пн. ш. 48.659722222222° сх. д. / 55.772222222222; 48.659722222222
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 70 м
Вебсторінка sviyajsk.ru
Мапа
Свиязьк (Росія)
Свиязьк
Свиязьк
Свиязьк (Татарстан)
Свиязьк
Свиязьк

Мапа

CMNS: Свиязьк у Вікісховищі

Свия́зьк (рос. Свияжск) — острів-село в Зеленодольському районі Татарстану, при злитті річок Свияги і Щуки.

Історія

[ред. | ред. код]

Свиязьк заснований 24 травня 1551 року за Івана Грозного[1] на чуваській землі Шах-Алі. У 1551 році фортецю зібрали за 4 тижні з деталей, заготовлених у районі Углича і сплавлених по Волзі.

Побудоване незабаром місто стало базою московських військ при облозі Казані в 1552 році. У середині XVI століття Свиязька фортеця перевершувала за розмірами території кремлів Новгорода, Пскова і навіть Москви. У 1719 року місто стало центром Свиязької провінції Казанської губернії, в 1781 році — повітовим містом Свиязького повіту Казанського намісництва (з 1796 року знову губернії).

У 1920—1927 роках — центр Свиязького кантону Татарської АРСР, а в 1927—1931 роках центром Свиязького району.

Побудова Свиязька. Фрагмент ікони
Герб Свиязька описує його історію

У 1918 році Свиязьк став одним з перших у країні місць радянських політичних репресій, коли за наказом військового комісара більшовицького уряду Троцького розстріляли кожного десятого з червоноармійців, розквартированих на острові військових частин, які не зуміли вибити білочехів з Казані.

В 1957 році в результаті наповнення Куйбишевського водосховища Свиязьк опинився на острові.

Транспорт

[ред. | ред. код]

До Свиязька можна дістатися річковим транспортом від річкового вокзалу міста Казані[2] .

В даний час Свиязьк розташований на острові, з'єднаному з берегом насипною греблею, по якій прокладена повноцінна автомобільна дорога.

Залізнична станція Свиязьк розташована за 6 км на захід від острова в селищі міського типу Нижні В'язові, з яким Свиязьк пов'язаний автомобільною дорогою, що проходить по дамбі.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Богородице-Успенський чоловічий монастир

Свиязьк — один з туристичних об'єктів Татарстану, що має цілий комплекс пам'яток:

  • Богородице-Успенський чоловічий монастир
    • Успенський собор (1556–1561)
    • Дзвіниця Микільської церкви (1556)
  • Свиязький Іоанно-Предтеченський монастир
    • Собор Богоматері Всіх скорботних Радості (1898–1906)
    • Сергіївська церква (кінець XVI — початок XVII століття)
  • Свиязький Троїце-Сергіївський монастир (недіючий)
    • Дерев'яна Троїцька церква (1551)
    • Церква Костянтина і Олени (XVI–XVIII століття)
  • Монастир Макаріївської пустелі Свиязького заповідника на іншому березі Волги
  • Пам'ятник жертвам політичних репресій (двометрова стела з білого мармуру)

Діє Державний історико-архітектурний і художній музей «Острів-град Свиязьк»[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Острів Свиязк. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
  2. ↑ Державний історико-архітектурний і художній музей «Острів-град Свіязк». Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 22 вересня 2015.
  3. ↑ Постанова Кабінету міністрів Республіки Татарстан "Про реорганізацію державної бюджетної установи культури Республіки Татарстан «Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свиязьк&oldid=36796479