Перейти до вмісту

Свято-Георгіївська церква (Боремель)

Координати: 50°27′47″ пн. ш. 25°11′10″ сх. д. / 50.46316° пн. ш. 25.18614° сх. д. / 50.46316; 25.18614
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква святого Георгія
Свято-Георгіївська церква
50°27′47″ пн. ш. 25°11′10″ сх. д. / 50.46316° пн. ш. 25.18614° сх. д. / 50.46316; 25.18614
Тип спорудицерква
Сучасний статусПам'ятка архітектури місцевого значення (А-місц., 145-Рв)
РозташуванняУкраїна УкраїнаБоремель, Демидівський район, Рівненська область
Кінець будівництва1774
НалежністьПравославна церква України
Стандіючий
КерівництвоДемидівське районне благочиння Рівненська єпархія ПЦУ
Адресас. Боремель, Демидівський район, Рівненська область, Україна, 35210
ЕпонімЮрій (Георгій) Змієборець Редагувати інформацію у Вікіданих
Свято-Георгіївська церква (Боремель). Карта розташування: Україна
Свято-Георгіївська церква (Боремель)
Свято-Георгіївська церква (Боремель) (Україна)
Свято-Георгіївська церква (Боремель). Карта розташування: Рівненська область
Свято-Георгіївська церква (Боремель)
Свято-Георгіївська церква (Боремель) (Рівненська область)
Мапа
CMNS: Свято-Георгіївська церква у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква святого Георгія — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення у селі Боремель Демидівського району на Рівненщині[1][2]Парафія належить до Демидівського районного благочиння Рівненської єпархії Православної Церкви України.

Розташування

[ред. | ред. код]
Церква святого Георгія

Церква розташовується на території старого цвинтаря на південній околиці села.

Історія

[ред. | ред. код]

Побудована на кошти прихожан, виконує роль вертикальної домінанти, розташованої на підвищеному лівому березі р. Стир (тепер Хрінницьке водосховище). Церква ґрунтовно відремонтована у 1885 році.

Напис з датою будівництва церкви

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква дерев'яна, тризрубна, однобанева з рівновисокими зрубами на кам'яному фундаменті. Над головною навою влаштовано восьмерик з масивною банею грушеподібної форми. Завершення бані – декоративна «сліпий» ліхтар з маківкою.

З заходу до головного входу в бабинець прибудовані невеликі сіни з двома дверима – на південь та на захід. До північної стіни вівтаря прибудована ризниця. Ззовні стіни шальовані горизонтальними дошками. Покрівля – нефарбована оцинкована бляха.

В церкві знаходиться бароковий іконостас з елементами стилю рококо.

На перетинці над вхідними дверима до бабинця зберігся старовинний різьблений напис з датою будівництва церкви: «ДомЪ сеи гдє вN созда Року Божій 1775 М-ца Іюліа 26».

Колористика зовнішніх стін – блакитні з білими деталями.[3][4][5][6]

Література

[ред. | ред. код]
  1. Пам'ятки архітектури Демидівського району. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  2. Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.ІІ. Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. – Почаев, 1889. – С. 1034
  3. Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 гг. Ч.1-2. – Житомир, 1892. – С. 124 – 125
  4. Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. – К., 1973. – С. 419 – 420
  5. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. – Luck, 1929., s.133
  6. Рычков П.А. Дорогами южной Ровенщины: от Корца до Пляшевой. – М., 1989. – C.151 – 152

Див.також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]