Свято-Димитрівська церква (Вільховиця)
| Свято-Димитрівська церква | |
|---|---|
 | |
| 48°29′01.37″ пн. ш. 22°50′39.35″ сх. д. / 48.4837139° пн. ш. 22.8442639° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Закарпатська область |
| Конфесія | Українська православна церква |
| Тип | церква  |
| Тип будівлі | церква |
| Стиль | дерев'яна архітектура |
| Дата заснування | XVII століття |
  Свято-Димитрівська церква Свято-Димитрівська церква (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Свято-Димитрівська церква — дерев'яна церква в селі Вільховиця, Мукачівський район, Закарпатська область. Є однією з визначних пам'яток дерев'яної архітектури краю. Зведена без жодного цвяха, вона презентує бойківський тип споруд. Пам'ятка архітектури національного значення (№ 184).
Церкву збудовано з дубових колод у XVII сторіччі в сусідньому селі Бистриця, а коли там постала на початку ХХ сторіччя мурована церква, дерев'яну перенесли 1910 року до Вільховиці. Як це часто бувало при перенесеннях, церква зазнала перебудови: спрощено форму башти і завершення, змінено перекриття над навою та вівтарем, зрізано кронштейни піддашшя на західному фасаді бабинця, розширено отвори вікон. Та споруда зберегла найголовніше — архаїчний вигляд видовженої нави з п'ятигранним вівтарним зрубом. Особливої уваги заслуговує одвірок, збудований з широких тесаних плах у стародавньому стилі. Верхню частину одвірка вирізано фігурною аркою. Весь одвірок вишукано декоровано прадавніми символами сонця — та «соняшниками». По внутрішньому краю насічено скупий орнамент. В інтер'єрі цікавим є фігурний прохід з бабинця до нави. Колись церкву прикрашав старий іконостас з образами місцевих іконописців XVII сторіччя, але його демонтували. Церква й досі діюча. В ній справляють богослужіння, весілля, обряди поховання.
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 198). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070036)[1].
- Церква святого Івана Предтечі (Сухий);
- Церква Святого Миколая (Свалява);
- Церква Вознесіння Господнього (Ялове);
- Церква Введення Пресвятої Богородиці (Розтока);
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Пилипець).
М.Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008
http://www.derev.org.ua/zakarp/vilkhovytsia.htm [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.